Аксагрипп сироп фл. 140 мл, с дозир. стаканчи. №1

діючі речовини: 5 мл сиропу містять парацетамолу 125 мг, гвайфенезину 50 мг, 

фенілефрину гідрохлориду 2,5 мг; 

допоміжні речовини: гліцерин; сорбіт (Е 420); натрію бензоат (Е 211); сахарин натрію; кислота лимонна, моногідрат; пропіленгліколь; ксантанова камедь; жовтий захід FCF (Е 110); ментол; м’ятний ароматизатор; ароматизатор лимонна прохолода; вода очищена.

Лікарська форма

Сироп.

Рідина жовтувато-коричневого кольору.

Фармакотерапевтична група

Аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код АТС N02B E51.

Аксагрип – відхаркувальний, жарознижувальний, болезаспокійливий, судино-звужувальний комбінований препарат, дія якого зумовлена властивостями компонентів, які входять до його складу.

Парацетамол чинить жарознижувальну, болезаспокійливу та слабку протизапальну дію. Переважно пригнічує синтез простагландинів, які спричиняють набряк, клітинну ексудацію і біль. Парацетамол швидко і майже повністю всмоктується в травному тракті, проходить через плацентарний бар`єр, незначна частина потрапляє в грудне молоко, 95% парацетамолу метаболізується в печінці шляхом сульфо- та глюкуронокон`югації, а також окиснення системою цитохромів Р450. Період напіввиведення становить від 1 до 4 годин. Тривалість дії – 3-4 години. Виводиться нирками, здебільшого у вигляді метаболітів, 3% виводиться у незміненому стані.

Гвайфенезин є відхаркувальним засобом. Діє за рахунок збільшення об`єму та зниження в`язкості секрету у трахеї і бронхах, що полегшує виділення мокротиння при кашлі. Після прийому внутрішньо гвайфенезин швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Метаболізується до ß-(2 метокси-фенокси) молочної кислоти – неактивного метаболіту, який виділяється із сечею. Період напіввиведення гвайфенезину короткий – приблизно одна година.

Фенілефрину гідрохлорид – симпатоміметик, який здебільшого стимулює альфа-адренорецептори, чинить судинозвужувальну дію, зменшує набряк слизової оболонки носа і придаткових пазух. Дія препарату настає дуже швидко після його застосування і продовжується приблизно 20 хвилин. Біотрансформація відбувається у печінці або у шлунково-кишковому тракті. Виводиться нирками. 

Симптоматичне лікування грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій, які супроводжуються гіпертермією, відходженням густого, в`язкого мокротиння при кашлі, головним болем, закладеністю носа.

Підвищена чутливість до компонентів препарату або до інших антигістамінних засобів. Тяжкі порушення функції печінки та/або нирок, гострий панкреатит, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки в стадії загострення, пілородуоденальна обструкція. Алкоголізм. Тяжка артеріальна гіпертензія, нестабільна стенокардія, гострий період інфаркту міокарда, гіпертиреоз, некомпенсована серцева недостатність, порушення серцевої провідності. Тромбоз, тромбофлебіт. Астматичний стан. Захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія, вроджена гіпербілірубінемія. Закритокутова глаукома. Гіпертрофія простати, обструкція шийки сечового міхура. Епілепсія. Цукровий діабет, вагітність, період годування груддю. Одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази (між прийомами інгібіторів МАО і препаратом Аксагрип повинно минути 3 тижні); супутня терапія трициклічними антидепресантами або бета-блокаторами.

Належні заходи безпеки при застосуванні

Під час лікування слід уникати застосування парацетамолвмісних лікарських засобів, алкоголю. Якщо Ви не відмічаєте покращення, необхідно звернутися до лікаря. Є ризик виникнення передозування у пацієнтів з алкогольним пошкодженням печінки. Не слід перевищувати рекомендовані дози та не застосовувати препарат довше встановленого терміну.

Дорослі та діти старше 12 років: по одному дозуючому стаканчику сиропу до позначки 20 мл 3-4 рази на добу з інтервалом 4 години. Діти віком 6-12 років: по 10 мл сиропу  3-4 рази на добу. Діти віком 2-6 років: по 5 мл сиропу 3-4 рази на добу з інтервалом 6 годин.

Курс лікування - не більше 3 днів.

Алергічні реакції: шкірний свербіж, висипання на шкірі і слизових оболонках (зазвичай еритематозні, кропив`янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

З боку центральної нервової системи (зазвичай розвивається при прийомі високих доз): запаморочення, виникнення головного болю, відчуття серцебиття, психомоторне збудження і порушення орієнтації, порушення сну, занепокоєність, тахікардія.

З боку травної системи: нудота, біль в епігастрії, блювання, діарея, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозо-залежний ефект), гострий панкреатит.

З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.

З боку органів кровотворення: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у серці), гемолітична анемія (особливо для хворих з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази). При тривалому застосуванні у великих дозах – апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.

З боку сечовидільної системи: (при прийомі високих доз) – нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз).

Інші: болісне сечовипускання, порушення обміну глюкози, посилене потовиділення.

У звичайних дозах побічні реакції минучі і слабо виражені.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Супутнє застосування з варфарином чи іншими препаратами групи кумаринів збільшує ризик виникнення кровотеч. Може потенціюватися гепатотоксична дія парацетамолу при застосуванні з алкоголем. Може збільшуватися швидкість всмоктування парацетамолу при застосуванні з метоклопрамідом чи домперидоном і зменшуватися при одночасному застосуванні з холестираміном. Може виникати артеріальна гіпертензія при взаємодії симпатоміметичних амінів, таких як фенілефрин, з інгібіторами моноаміноксидази. Фенілефрин може знижувати ефективність бета-блокаторів та інших антигіпертензивних засобів. Протипоказане одночасне застосування цих лікарських засобів.

Фенілефрину гідрохлорид.

Симптоми передозування фенілефрину включають: головний біль, підвищення артеріального тиску, рефлекторну брадикардію, аритмію. Підвищений артеріальний тиск знижують за допомогою прийому антагоністів альфа-рецепторів та внутрішньовенного введення фентоламіну. Підвищений артеріальний тиск супроводжується підвищенням частоти серцевих скорочень, що нормалізується введенням атропіну.

Парацетамол.

Може виникати пошкодження печінки у дорослих, які прийняли 10 г чи більше парацетамолу, та у дітей, які прийняли парацетамолу 150 мг і більше/кг маси тіла. Прийом 5 г чи більше парацетамолу може призвести до пошкодження печінки, якщо у пацієнта є фактори ризику.

Фактори ризику. Якщо пацієнт: а) протягом тривалого часу приймає карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн, рифампіцин чи інші лікарські засоби, що призводять до підвищення печінкових трансаміназ; б) регулярно вживає алкоголь у великій кількості;

в) має порушення травлення, кістозний фіброз, ВІЛ-інфекцію, кахексію, виснаження.

Симптоми.

Симптоми передозування, обумовлені дією парацетамолу через 24 години:

блідість, нудота, блювання, анорексія, біль у животі. Через 12-48 годин після прийому може виникнути пошкодження печінки. У випадку тяжкого передозування печінкова недостатність може прогресувати аж до виникнення енцефалопатії, геморагій, гіпоглікемії, набряку мозку і фатального випадку. Такі симптоми, як гостра ниркова недостатність із гострим тубулярним некрозом із сильним болем в поперековому відділі хребта, гематурією і протеїнурією, можуть розвинутись і без тяжкого пошкодження печінки. Повідомлялося про випадки аритмії серця, панкреатиту.

Лікування.

Необхідно негайно надати медичну допомогу у випадку передозування. Незважаючи на недостатню кількість клінічних ознак, пацієнт повинен ургентно бути госпіталізований в лікарню для спостереження. Симптомами передозування можуть бути тільки нудота і блювання, проте вони не можуть повністю відображати пошкодження інших органів. При передозуванні необхідно вжити заходи щодо видалення залишків препарату та промити шлунок, прийняти активоване вугілля. Проводиться симптоматична терапія і загальнопідтримуючі заходи. Застосування метіоніну перорально або ацетилцистеїну внутрішньовенно є ефективним протягом 48 годин після передозування.

 

Не слід застосовувати в період вагітності та годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Може виникнути запаморочення, тому слід уникати керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Діти

Застосовують дітям віком від 2-х років.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25° С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

Сироп по 140 мл у флаконі; по 1 флакону з дозуючим стаканчиком у картонній упаковці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Производитель: Маріон Біотек Пвт. Лтд., Індія

Фарм. группа: Анальгетики и антипиретики. Парацетамол, комбинации без психолептиков.

Регистрация: UA/10336/02/01

МНН: Гвайфенезін, Парацетамол, Фенілефрин

Код АТХ:

(N) Средства, действующие на нервную систему

(N02) Анальгетики

(N02B) Другие анальгетики и антипиретики

(N02BE) Анилиды

(N02BE51) Парацетамол, исключая комбинации с психолептиками