Аминовен Инфант 10% раствор д / инф. по 100 мл в Флак. №1

Фрезеніус Кабі ГмбХ, Австрія/Німеччина

Инструкция для Аминовен Инфант 10% раствор д / инф. по 100 мл в Флак. №1:

Состав Противопоказания Побочные реакции В период беременности Регистрационные данные

Показания Способ применения и дозы Передозировка Условия хранения Рекомендуемые аналоги

Инструкция указана для Аминовен Инфант 10% раствор д / инф. по 100 мл в Флак. №1

Состав

діючі речовини: 1000 мл розчину містить

L-аргініну 7,50 г

L-лейцину 13,0 г

L-ізолейцину 8,0 г

L-метіоніну 3,12 г

L-фенілаланіну 3,75 г

L-аланіну 9,3 г

L-проліну 9,71 г

L-валіну 9,00 г

L-треоніну 4,40 г

L-лізину ацетату (моноацетату) 12,0 г (що еквівалентно L-лізину 8,51 г)

гліцину 4,15 г

L-гістидину 4,76 г

L-серину 7,67 г

N-ацетил-L-тирозину 5,176 г (що еквівалентно L-тирозину 4,20 г)

L-триптофану 2,01 г

N-ацетил-L-цистеіну 0,70 г (що еквівалентно L-цистеїну 0,52 г)

L-яблучної кислоти 2,62 г

таурину 0,40 г;

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій, азот.

Лікарська форма

Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група

Кровозамінники та перфузійні розчини. Розчини для парентерального харчування. Амінокислоти. Код АТС В05В А01.

Показания Аминовен Инфант 10% раствор д / инф. по 100 мл в Флак. №1

Часткове парентеральне харчування недоношених, немовлят та дітей раннього віку.

Разом з розчинами вуглеводів, жировими емульсіями, а також препаратами вітамінів, електролітів і мікроелементів забезпечує повне парентеральне харчування.

Противопоказания Аминовен Инфант 10% раствор д / инф. по 100 мл в Флак. №1

Порушення обміну амінокислот, метаболічний ацидоз, гіпергідратація, гіперкаліємія, підвищена чутливість до препарату, шок, гіпоксія, декомпенсована серцева недостатність, ниркова недостатність при відсутності гемодіалізу або гемофільтрації, тяжка печінкова недостатність. При печінковій і нирковій недостатності потрібно індивідуальне дозування. Слід з обережністю застосовувати хворим з гіпонатріемією.

Способ применения и дозы Аминовен Инфант 10% раствор д / инф. по 100 мл в Флак. №1

Аміновен інфант 10 % призначений для тривалого краплинного внутрішньовенного введення у центральні вени.

Максимальна швидкість введення: до 0,1 г амінокислот на 1 кг маси тіла на годину, що дорівнює 1 мл/кг маси тіла на годину.

Максимальна добова доза:

діти до 1 року – 1,5-2,5 г амінокислот на 1 кг маси тіла на добу або 15-25 мл розчину для інфузій Аміновен інфант 10 % на 1 кг маси тіла на добу;
діти віком 2-5 років – 1,5 г амінокислот на 1 кг маси тіла на добу або 15 мл/кг маси тіла на добу;
діти віком 6-14 років – 1,0 г амінокислот на 1 кг маси тіла на добу або 10 мл/кг маси тіла на добу.

Аміновен інфант 10 % застосовувати, поки зберігається необхідність у парентеральному харчуванні.

Побочные реакции Аминовен Инфант 10% раствор д / инф. по 100 мл в Флак. №1

При правильному застосуванні не виявлені.

Можливий розвиток алергічних реакцій.

При застосуванні препарату Аміновен інфант 10 % у периферичні вени можуть спостерігатися місцеві реакції: почервоніння, флебіти, тромбози. Рекомендується щоденний контроль ділянки пункції.

Передозировка Аминовен Инфант 10% раствор д / инф. по 100 мл в Флак. №1

При перевищенні дозування або швидкості введення препарату Аміновен інфант 10 %, як і при передозуванні інших розчинів амінокислот, виникають озноб, нудота, блювання, нирковий аміноацидоз. У такому випадку введення препарату необхідно негайно припинити. Можливе продовження терапії препаратом з використанням менших доз. При появі гіперкаліємії вводять від 200 до 500 мл 5 % розчину глюкози з додаванням 1-3 ME інсуліну на кожні 3-5 г глюкози.

Применение в период беременности или кормления грудью Аминовен Инфант 10% раствор д / инф. по 100 мл в Флак. №1

Застосовують у педіатричній практиці.

Діти

Аміновен інфант 10 % призначений для часткового парентерального харчування недоношених, немовлят та дітей раннього віку.

Особливості застосування

При парентеральному харчуванні дітей раннього віку необхідно враховувати такі показники: азот сечі, вміст аміаку, глюкози, електролітів, тригліцеридів (при додатковому введенні жирових емульсій), печінкові ферменти, осмолярність сироватки, кислотно-лужний баланс і водно-сольовий обмін.

Занадто швидка інфузія може призвести до втрати амінокислот через нирки, і внаслідок цього – до дисбалансу амінокислот.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Не вивчалося.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дотепер випадки взаємодії Аміновену інфанту 10 % з іншими лікарськими засобами невідомі.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Амінокислоти, які входять до складу препарату Аміновен інфант 10 %, є фізіологічними компонентами. Після парентерального введення вони включаються в пул вільних амінокислот організму і беруть участь в усіх метаболічних процесах, зокрема використовуються для синтезу білків.

Фармакокінетика. Біодоступність препарату Аміновен інфант 10 % при внутрішньовенному введенні становить 100 %. Амінокислоти включаються у загальний пул вільних амінокислот організму і розподіляються в інтерстиціальній рідині і міжклітинному просторі органів і тканин. Концентрація вільних амінокислот у плазмі крові і цитоплазмі клітин регулюється у вузьких межах залежно від віку, стану харчування і загального стану хворого. При правильному введенні (повільно і з постійною швидкістю) Аміновен інфант 10 % не порушує баланс амінокислот. При тяжких порушеннях функції печінки і нирок регуляція балансу амінокислот порушується. У таких випадках необхідно використовувати інший склад розчинів амінокислот для парентерального харчування. Лише невелика частина амінокислот елімінується нирками. Період напіввиведення амінокислот з плазми крові значною мірою залежить від віку.

Основні фізико-хімічні властивості

прозорий, без видимих включень розчин.

Несумісність

Розчини амінокислот через підвищений ризик мікробної контамінації не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами.

Варто уникати додавання інших лікарських засобів до препарату Аміновен інфант 10 %, оскільки це може спричинити токсичні реакції. У будь-якому випадку необхідно переконатися в сумісності препаратів, збереженні стерильності і ретельному змішуванні. Розчини з додаванням інших медикаментів не підлягає зберіганню.