Фермед р-р д/ин. 20 мг/мл амп. 5 мл №5

діюча речовина: 1 мл розчину містить заліза (III) гідроксид-сахарозний комплекс в перерахунку на залізо (ІІІ) - 20 мг;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій, натрію гідроксид.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група

Антианемічні засоби. Препарати трьохвалентного заліза для парентерального застосування. Код АТС B03A C02.

Залізодефіцитні стани при:

• клінічній необхідності швидкого поповнення запасів заліза;
• непереносимості перорального лікування препаратами заліза;
• активній стадії запального захворювання кишечника, коли пероральні препарати заліза неефективні.

• Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату;
• анемія, не пов’язана з дефіцитом заліза;
• наявність ознак перенасичення організму залізом (наприклад гемохроматоз, гемосидероз) або порушення процесу його утилізації (наприклад таласемія, залізодефіцитна анемія).

Спосіб застосування. ФерМед слід вводити тільки внутрішньовенно за допомогою крапельниці для внутрішньовенної інфузії шляхом повільної внутрішньовенної ін'єкції або безпосередньо в вену кінцівки, де підключено апарат для діалізу. Не слід застосовувати ФерМед для внутрішньом’язових ін'єкцій. до введення першої терапевтичної дози слід ввести пробну дозу. Необхідно мати реанімаційні засоби. Якщо протягом періоду спостереження, який повинен бути не менше 15 хв, не з’явилися побічні ефекти, можна вводити частину лікувальної дози, що залишилась.

Перед застосуванням слід перевірити ампули щодо пошкодження, а розчин для ін'єкцій перевірити на наявність осаду. Можна вводити тільки гомогенні, вільні від осаду розчини для ін'єкцій.

Якщо вводять частину розчину для ін'єкцій, залишок препарату необхідно знищити.

Не слід перевищувати максимальну разову дозу 200 мг заліза, яку вводять не більше 3 разів на тиждень.

Внутрішньовенне краплинне введення

ФерМед слід розводити лише в стерильному 0,9 % розчині натрію хлориду і вводити головним чином шляхом інфузії у таких розведеннях (у співвідношенні 1:20):

1 мл розчину для ін'єкцій (еквівалентно 20 мг заліза) – у 20 мл 0,9 % сольового розчину; 5 мл розчину для ін'єкцій (еквівалентно 100 мг заліза) – у 100 мл 0,9 % сольового розчину; 10 мл розчину для ін'єкцій (еквівалентно 200 мг заліза) – у 200 мл 0,9 % сольового розчину.

Суміш слід готувати безпосередньо перед введенням інфузії; інфузію здійснюють, як вказано нижче:

100 мг –	як мінімум 15 хв
200 мг – 300 мг – 400 мг – 500 мг –	протягом 30 хв 1,5 години 2,5 години 3,5 години.

Перед тим як почати першу краплинну інфузію, необхідно провести тест-дозу: дорослим вводять 20 мг заліза протягом 15 хв. При відсутності небажаних явищ можна вводити з рекомендованою швидкістю частину розчину, що залишилася.

Внутрішньовенне струминне введення

Ампули використовують негайно після відкриття.

ФерМед можна також вводити повільною внутрішньовенною ін'єкцією зі швидкістю не більше 1 мл нерозведеного розчину на хвилину. Така швидкість відповідає 5 хв для ампули, що містить 5 мл концентрату. Можна вводити не більше 10 мл розчину (еквівалентні 200 мг заліза) за одну ін'єкцію.

Перед тим як почати введення, необхідно провести тест-дозу: дорослим повільно вводять 1 мл (20 мг) заліза протягом 1-2 хв. Якщо протягом періоду спостереження, який повинен бути не менше 15 хв, не з’явилися побічні ефекти, можна вводити частину лікувальної дози, що залишилась.

Якщо це можливо, пацієнтів слід попросити випростати руку після введення препарату і затиснути місце ін'єкції з метою зменшення паравенозного рефлюксу.

Ін'єкція за допомогою апарату для діалізу

Необхідно використовувати розчин негайно після відкриття ампули.

ФерМед можна вводити безпосередньо у венозну ділянку діалізної системи. Застосовують таку ж дозу, як і для внутрішньовенної ін'єкції або інфузії.

Одноразова і щоденна доза

Звичайна доза для дорослих: 5-10 мл ФерМеду (100-200 мг заліза) двічі або тричі на тиждень залежно від рівня гемоглобіну.

Максимально допустима індивідуальна доза

 

При введенні шляхом ін'єкції

10 мл ФерМеду (200 мг заліза) вводять за допомогою ін'єкції протягом як мінімум 10 хв

При введенні шляхом інфузії

У разі необхідності, відповідно до клінічних обставин можна збільшити максимальну разову дозу ФерМеду, яку можна вводити 1 раз на тиждень, до 0,35 мл/кг маси тіла (що відповідає 7 мг заліза/кг маси тіла). У цілому, разова доза ніколи не повинна перевищувати 10 мл ФерМеду (що відповідає 200 мг заліза або 2 ампулам). Її слід розвести як мінімум у 200 мл 0,9 % (мас./об.) сольового розчину для інфузій і вводити інфузією протягом як мінімум 30 хв

Розрахунок дози

Загальний дефіцит заліза [мг] = = маса тіла [кг] x (цільовий Hb – фактичний Hb) [г/л] x 0,24* + запас заліза [мг],

де:

• при масі тіла до 35 кг цільовий рівень Hb (гемоглобін) становить 130 г/л, а запас заліза становить 15 мг/кг;
• при масі тіла від 35 кг цільовий рівень Hb (гемоглобін) становить 150 г/л, а запас заліза становить 500 мг.

*Коефіцієнт 0,24 = 0,0034 x 0,07 x 1000 (вміст заліза в Hb = 0,34 %; об'єм крові = 7 % від маси тіла; фактор 1000 = переведення грамів (г) у міліграми (мг)).

У пацієнтів із серйозними супутніми захворюваннями (наприклад з хронічною нирковою недостатністю під час лікування засобами, що стимулюють еритропоез (ЗСЕ)) можуть варіювати оптимальний цільовий Hb і, як наслідок цього, результати обчислення дози. У таких випадках слід звертатися до чинного довідника з лікування.

Необхідну кількість ФерМеду обчислюють, як вказано нижче.

Необхідна кількість ФерМеду [мл] = Загальний дефіцит заліза [мг]

20 мг/мл

Маса тіла [кг]	Необхідна кількість Фермеду [мл]
	Hb 60 [г/л]	Hb 75 [г/л]	Hb 90 [г/л]	Hb 105 [г/л]
30	48	42	37	32
35	63	57	50	44
40	68	61	54	47
45	74	66	57	49
50	79	70	61	52
55	84	75	65	55
60	90	79	68	57
65	95	84	72	60
70	101	88	75	63
75	106	93	79	66
80	111	97	83	68
85	117	102	86	71
90	122	106	90	74

Якщо цільові гематологічні параметри не досягаються після 1–2 тижнів лікування, то слід переглянути первинний діагноз.

Обчислення дози для усунення дефіциту заліза через втрату крові або внаслідок донорства

Кількість втраченої крові відома: введення 200 мг заліза (що відповідає 10 мл ФерМеду) призводить до зростання рівня гемоглобіну, що відповідає одній одиниці крові (400 мл з концентрацією Hb 150 г/л). Формула обчислення: необхідна кількість заліза [мг] = кількість одиниць втраченої крові x 200 мг або необхідна кількість ФерМеду [мл] = кількість одиниць втраченої крові x 10 мл.
Рівень Hb зменшений: формула, застосована для обчислення загального дефіциту заліза, враховує той факт, що немає необхідності повністю відновлювати запаси заліза в організмі. Формула обчислення: необхідна кількість заліза [мг] = маса тіла [кг] x (цільовий Hb – фактичний Hb) [г/л] x 0,24.
Приклад:	маса тіла = 60 кг, дефіцит Hb = 10 г/л Þ необхідна кількість заліза @ 150 мг Þ слід вводити 7,5 мл ФерМеду.

Дорослі та хворі літнього віку

Для ін’єкцій: 10 мл ФерМеду (200 мг заліза), тривалість введення – не менше 10 хв, призначають не частіше ніж 3 рази на тиждень.

Для інфузії: залежно від показань разова доза може досягати 500 мг заліза. Максимально допустима разова доза становить 7 мг заліза на 1 кг маси тіла і вводиться 1 раз на тиждень, але вона не повинна перевищувати 25 мл ФерМеду (500 мг заліза). Час введення препарату та спосіб розведення дивись вище.

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1 000, < 1/100), рідко (> 1/10 000, < 1/1 000), дуже рідко (1/10 000), невідомо (доступні дані не дозволяють оцінити частоту).

З боку імунної системи.

Рідко: анафілактоїдні реакції.

З боку нервової системи.

Часто: дисгевзія.

Нечасто: головний біль, запаморочення.

Рідко: парестезія, непритомність, втрата свідомості, відчуття пекучості.

Невідомо: порушення свідомості, сплутана свідомість.

З боку серцевої системи:

Нечасто: тахікардія, відчуття серцебиття. 

Невідомо: брадикардія.

З боку судинної системи:

Нечасто: артеріальна гіпотензія, судинна недостатність.

Рідко: артеріальна гіпертензія.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Нечасто: бронхоспазм, задишка.

З боку травного тракту.

Нечасто: блювання, нудота, абдомінальний біль, діарея.

З боку шкіри та підшкірних тканин.

Нечасто: свербіж, кропив’янка, висип, еритема.

З боку кістково-м’язової системи і сполучної тканини.

Нечасто: м’язові спазми, міалгія.

Рідко: набряк суглобів, артралгія.

Загальні порушення і реакції у місці введення.

Нечасто: лихоманка, озноб, приливи, біль у грудях, реакції у місці введення, такі як поверхневий флебіт, припухлість.

Рідко: ангіоедема, периферичний набряк, втома, астенія, відчуття нездужання, відчуття жару, набряк.

Дуже рідко: блідість, підвищення пітливості, біль у спині.

Невідомо: хроматурія.

Передозування може спричинити розвиток гострого перенасичення організму залізом, що може виявлятися як гемосидероз. Періодичний контроль показників заліза (наприклад насичення феритину і трансферину) допомагає визначити рівень накопичення заліза в організмі. При необхідності слід застосовувати препарати для симптоматичного лікування або речовини, які зв’язують залізо (хелати).

Вагітність

Дані щодо обмеженої кількості випадків застосування ФерМеду під час вагітності не виявили побічних ефектів ФерМеду з точки зору впливу на вагітність або розвиток плода та здоров'я дитини. На сьогодні не зареєстровано ретельно контрольованих досліджень застосування даного препарату вагітним жінкам. Дослідження на тваринах не дають чіткої картини прямої або непрямої побічної дії з точки зору впливу ФерМеду на вагітність, розвиток плода, пологи або післяпологовий розвиток дитини. через брак даних стосовно ФерМеду даний препарат протипоказаний в ході І триместру вагітності. У ІІ і ІІІ триместрі ФерМед слід вводити, тільки якщо це абсолютно необхідно для здоров'я матері. ФерМед слід застосовувати тільки у випадку, якщо препарати для перорального застосування, що містять залізо, є неефективними або не переносяться організмом, а анемія вважається тяжкою і представляє ризик для матері і плода.

Годування груддю

З огляду на обмежені дані щодо жінок, які годують груддю, малоймовірно, що ФерМед представляє ризик для дитини під час годування груддю.

Діти

Препарат застосовують дітям віком від 12 років.

Особливі заходи безпеки

Слід тримати напоготові реанімаційну апаратуру, оскільки в окремих випадках були зареєстровані анафілактоїдні реакції. Якщо в ході введення препарату виникають алергічні реакції або ознаки непереносимості, введення необхідно припинити негайно.

Особливості застосування

ФерМед слід вводити тільки у тому випадку, якщо дефіцит заліза підтверджено за допомогою відповідних лабораторних аналізів (наприклад визначення рівня феритину в сироватці крові, гемоглобіну, гематокриту або визначення кількості еритроцитів і подальше обчислення середнього об'єму еритроцитів, середнього вмісту гемоглобіну в еритроцитах, насичення трансферину). Особливу увагу слід приділяти уникненню надмірної кількості заліза в організмі. Тому слід дотримуватися встановлених рекомендацій.

Парентерально введені препарати заліза можуть спричинити алергічні або анафілактоїдні реакції, які можуть бути потенційно летальними. Анафілактоїдні реакції можуть виникати навіть після декількох звичайних ін'єкцій (наприклад, у разі інфекції).

Таким чином, перед введенням даного препарату слід провести лікування серйозних алергічних реакцій і забезпечити наявність апаратури для серцево-легеневої реанімації.

У випадку легких алергічних реакцій слід приймати антигістамінні засоби. У випадку тяжких анафілактичних реакцій слід негайно вводити адреналін.

Ризик анафілактичних реакцій підвищується у пацієнтів з бронхіальною астмою, низькою здатністю до зв’язування заліза та/або дефіцитом фолієвої кислоти.

У пацієнтів з дисфункцією печінки залізо слід вводити парентерально тільки після ретельної оцінки ризику/користі. Необхідно уникати парентерального введення заліза пацієнтам з дисфункцією печінки у випадку, якщо надмірна кількість заліза є провокуючим фактором, зокрема при гемохроматозі (PCT). З метою уникнення перенасичення організму залізом рекомендований моніторинг кількості заліза в організмі.

Необхідно з обережністю вводити залізо парентерально у випадку гострої або хронічної інфекції. Рекомендовано припинити введення препаратів заліза, що містять сахарозу, пацієнтам зі стійкою бактеріємією. У пацієнтів із хронічною інфекцією оцінку ризику/користі слід виконувати, враховуючі пригнічення еритропоезу.

Можуть спостерігатися напади артеріальної гіпотензії при дуже швидкому внутрішньовенному введенні. Реакції гіперчутливості, іноді з артралгією, спостерігаються частіше при перевищенні рекомендованої дози.

Слід уникати паравенозної ін'єкції, оскільки витікання ФерМеду на місці ін'єкції може призвести до болісного запалення, некрозу тканини і пігментації шкіри. Якщо таке відбувається, то діють, як вказано нижче: якщо голка все ще вставлена, промивають її невеликою кількістю 0,9 % (мас./об.) сольового розчину. Для прискорення елімінації заліза і попередження розподілу заліза на місце ін'єкції обережно наносять (без масажування) мукополісахаридний гель або крем. 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Загалом, ФерМед не впливає на здатність керувати автотранспортом та працювати з потенційно небезпечними механізмами. Пацієнтам, які відчувають запаморочення або сплутаність свідомості після введення ФерМеду, не слід керувати автотранспортом або працювати з механізмами до остаточного зникнення симптомів

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Як всі парентеральні препарати заліза, ФерМед не слід вводити супутньо з пероральними препаратами заліза, оскільки абсорбція перорально введеного заліза зменшується. Таким чином, пероральне лікування залізом слід розпочинати як мінімум через 5 днів після останньої ін'єкції ФерМеду.

лікування сахарозою заліза може нормалізувати порушену активність цитохрому P 450, що може призводити до зміни кліренсу/метаболізму супутньо введених лікарських засобів.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Поверхня поліциклічних ядер заліза вкрита великою кількістю нековалентно зв'язаних молекул сахарози, що утворюють у результаті комплекс з молекулярною масою приблизно 45 кДа. Він достатньо великий, щоб попередити ниркову елімінацію. Утворений у результаті комплекс є стабільним та у фізіологічних умовах не вивільняє іонного заліза. Залізо у поліциклічному ядрі зв'язане в структуру, подібну структурі феритину, що зустрічається в організмі. Введення Фермеду призводить до фізіологічних змін, які впливають на абсорбцію заліза.

Фармакокінетика.

 Розподіл. Максимальні рівні заліза, у середньому 538 мкмоль/л (30 мг/л), досягалися через 10 хв після ін'єкції. Об’єм розподілу центральної камери практично повністю відповідає об’єму сироватки (близько 3 л). Вплив віку і статі на фармакокінетику заліза сахарози дотепер не вивчали. Метаболізм. кліренс 52Fe в плазмі знаходився в інтервалі 60-100 хв. 52Fe розповсюджувався до печінки, селезінки і кісткового мозку. Через 2-4 тижні після введення максимальна утилізація 59Fe в еритроцитах становила 62–97 %.

Залізо, введене за допомогою ін'єкції, швидко виводилося з плазми, кінцевий період напіввиведення становив приблизно 6 годин. Об'єм розподілу у фазі плато становив приблизно 8 л, вказуючи на низький розподіл заліза в біологічній рідині. Завдяки нижчій стабільності заліза сахарози порівняно з трансферином спостерігали конкурентний обмін заліза на трансферин. Як наслідок, транспорт заліза становив приблизно 31 мг заліза за 24 години. Елімінація. Ниркова елімінація заліза, яка виникає в перші 4 години після ін'єкції, відповідає менш ніж за 5 % загального кліренсу організму (приблизно 20 мл/хв). Через 24 години рівні заліза в плазмі зменшувалися до рівня заліза перед введенням дози і виводилося приблизно 75 % введеної дози сахарози

Основні фізико-хімічні властивості

розчин темно-коричневого кольору.

Несумісність

Фермед слід змішувати тільки зі стерильним 0,9 % (мас./об.) розчином натрію хлориду. З іншими лікарськими засобами змішувати заборонено.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Не заморожувати.

Термін придатності

30 місяців.

Термін придатності після розведення 0,9 % розчином натрію хлориду. Хімічна і фізична стабільність розбавленого розчину продемонстрована протягом 24 годин при температурі 

22 ± 2 °C. З мікробіологічної точки зору, розбавлений розчин для інфузій слід використати негайно. Якщо він не використаний негайно, відповідальність за тривалість і умови зберігання несе споживач. Тривалість зберігання повинна становити не більше 24 годин при температурі 2–8 °C.

Упаковка

5 ампул, кожна з яких містить 5 мл розчину, в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Производитель: Медіце Арцнайміттель Пюттер Гмбх & Ко. КГ, Німеччина

Фарм. группа: Антианемические средства. Препараты трехвалентного железа для парентерального применения.

Регистрация: UA/13237/01/01

МНН: Заліза (III) гідроксид сахарозний комплекс

Код АТХ:

(B) Лекарственные средства, влияющие на кроветворение и кровь

(B03) Антианемические препараты

(B03A) Железосодержащие препараты

(B03AC) Железо, парентеральные препараты

(B03AC02) Железа оксида сахарин