Гликлазид-Mr-Зентива табл. с модиф. высвоб. 30 мг блистер №20

діюча речовина: gliclazide;

1 таблетка містить 30 мг або 60 мг гліклазиду;

допоміжні речовини: інтрагранулярні: лактози моногідрат, гіпромелоза (HPMC K100 LV), гіпромелоза (HPMC K4M CR); екстрагранулярні: гіпромелоза (HPMC K100 LV), гіпромелоза (HPMC K4M CR), магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки з модифікованим вивільненням.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 30 мг: капсулоподібні, двоопуклі таблетки білого кольору з гравіруванням «GLI 30» з одного боку та гладкою поверхнею з іншого;

таблетки по 60 мг: білі, двоопуклі, овальні таблетки з глибокою лінією розлому з обох боків та гравіруванням «GLI» та «60» по обидва боки від лінії розлому з обох боків.

Фармакотерапевтична група

Протидіабетичні засоби. Пероральні цукрознижувальні засоби, за винятком інсулінів. Сульфонаміди, похідні сечовини. Гліклазид. Код АТХ А10В В09.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Гліклазид – гіпоглікемічна пероральна протидіабетична діюча речовина, похідна сульфонілсечовини, відрізняється від інших споріднених сполук наявністю азотовмісного гетероциклічного кільця із внутрішньокільцевим містковим зв’язком.

Механізм дії

Гліклазид знижує рівні глюкози в крові шляхом стимуляції секреції інсуліну бета-клітинами острівців Лангерганса. Збільшення постпрандіальної секреції інсуліну та С-пептиду утримується через 2 роки лікування. Крім цих властивостей, пов’язаних з метаболізмом, гліклазиду притаманні гемоваскулярні ефекти.

Фармакодинамічні ефекти

Ефекти на вивільнення інсуліну

При цукровому діабеті ІІ типу гліклазид відновлює перший пік секреції інсуліну у відповідь на глюкозу та збільшує другу фазу секреції інсуліну. Значуще збільшення вивільнення інсуліну спостерігається у відповідь на стимуляцію, індуковану їжею або глюкозою.

Гемоваскулярні властивості

Гліклазид знижує мікротромбоз за допомогою двох механізмів, які можуть бути порушені при ускладненнях цукрового діабету:

• часткове пригнічення агрегації та адгезії тромбоцитів зі зниженням кількості маркерів активації тромбоцитів (бета-тромбоглобулін, тромбоксан В2);
• вплив на фібринолітичну активність ендотелію судин зі збільшенням активності тканинного активатора плазміногену.

Фармакокінетика.

Абсорбція Концентрація в плазмі крові прогресивно зростає впродовж перших шести годин, досягаючи плато, яке утримується від 6 до 12 годин після прийому препарату.

Внутрішньоіндивідуальна варіабельність є низькою.

Гліклазид всмоктується повністю. Прийом їжі не впливає на швидкість чи ступінь абсорбції препарату.

Розподіл Препарат зв’язується з білками плазми крові на 95%. Об’єм розподілу становить близько 30 літрів. Прийом препарату Гліклазид-MR-Зентіва в дозі 60 мг один раз на добу дає змогу підтримувати ефективну концентрацію гліклазиду в плазмі крові впродовж 24 годин.

Біотрансформація Гліклазид переважно метаболізується в печінці та виводиться з сечею: менше 1% препарату виявляється в сечі у незміненому вигляді. У плазмі крові не виявлено жодних активних метаболітів препарату.

Виведення Період напіввиведення гліклазиду коливається в межах від 12 до 20 годин.

Лінійність/нелінійність Взаємозв’язок між прийнятою дозою до 120 мг та площею під кривою «концентрація-час» є лінійним.

Особливі категорії пацієнтів

Пацієнти літнього віку

У пацієнтів літнього віку не було виявлено жодних клінічно значущих змін фармакокінетичних параметрів.

Прийом препарату Гліклазид-MR-Зентіва в дозі 30 мг один раз на добу дає змогу підтримувати ефективну концентрацію гліклазиду в плазмі крові впродовж 24 годин.

Дані доклінічного вивчення препарату не виявили жодної особливої небезпеки для людини, враховуючи результати стандартних досліджень з оцінки токсичності повторних доз препарату та генотоксичності. Довготермінові дослідження канцерогенності не проводились. У дослідженнях на тваринах не було виявлено жодного тератогенного впливу, проте серед тварин, які отримували препарат у дозі, що в 25 разів перевищує максимальну рекомендовану дозу для людини, спостерігалось зниження маси тіла плода.

Цукровий діабет ІІ типу:

• зниження та контроль глюкози в крові при неможливості нормалізувати рівень глюкози тільки дієтою, фізичними вправами чи зменшенням маси тіла;
• попередження ускладнень цукрового діабету ІІ типу: зниження ризику макро- та мікросудинних ускладнень, зокрема нових випадків або погіршення нефропатії у пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу.

• Підвищена чутливість до гліклазиду або до інших препаратів сульфонілсечовини, сульфаніламідів або до будь-якого компонента препарату;
• інсулінзалежний цукровий діабет (І тип);
• діабетична прекома та кома, діабетичний кетоацидоз;
• тяжка печінкова або ниркова недостатність;
• лікування міконазолом;
• період годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При застосуванні препаратів, одночасне призначення з якими може спричинити гіпо- або гіперглікемію, слід попередити пацієнта про необхідність ретельного контролю рівня глюкози в крові під час лікування. Може бути необхідною корекція дози цукрознижувального препарату під час та після лікування цими лікарськими засобами.

Препарати, одночасне призначення з якими може підвищити ризик виникнення гіпоглікемії.

Протипоказане одночасне застосування з:

міконазолом (для системного застосування, гель для ротової порожнини), оскільки він посилює гіпоглікемічний ефект з можливим розвитком симптомів гіпоглікемії і навіть розвитком коми.

Не рекомендоване одночасне застосування з:

фенілбутазоном (для системного застосування) через посилення гіпоглікемічного ефекту похідних сульфонілсечовини (заміщає їх зв’язок з протеїнами плазми та/або зменшує їх виведення);

алкоголем через підвищення ризику виникнення гіпоглікемічних реакцій (внаслідок інгібування компенсаторних реакцій), що може призвести до гіпоглікемічної коми. Слід уникати вживання алкоголю та препаратів, що містять алкоголь.

Комбінації, що потребують обережності

При одночасному застосуванні з одним із нижчезазначених препаратів іноді може виникнути гіпоглікемія через посилення гіпоглікемічного ефекту: інші цукрознижувальні препарати (інсулін, акарбоза, метформін, тіазолідиндіони, інгібітори дипептидилпептидази-4, агоністи рецепторів глюкагонподібного пептиду-1 (ГПП-1)), β?блокатори, флуконазол, інгібітори АПФ (каптоприл, еналаприл), антагоністи Н2-рецепторів, інгібітори МАО, сульфаніламіди, кларитроміцин та нестероїдні протизапальні препарати.

Препарати, одночасне призначення з якими може підвищити ризик виникнення гіперглікемії.

Не рекомендоване одночасне застосування з:

Даназолом, оскільки він чинить діабетогенну дію.

Комбінації, що потребують обережності:

хлорпромазин (нейролептик) при застосуванні високих доз (понад 100 мг на добу) підвищує рівень глюкози в крові (через зменшення вивільнення інсуліну);

глюкокортикоїди (для системного та місцевого застосування: внутрішньосуглобові, нашкірні та ректальні препарати) та тетракозактид підвищують рівень глюкози в крові з можливим розвитком кетоацидозу (зменшують толерантність до вуглеводів);

ритодрин, сальбутамол, тербуталін (внутрішньовенний) можуть підвищувати рівень глюкози крові через β2-агоністичний ефект.

Комбінації, які слід брати до уваги:

антикоагулянти (наприклад варфарин тощо) - при одночасному застосуванні з антикоагулянтами похідні сульфонілсечовини можуть потенціювати антикоагулянтну дію останніх. У разі необхідності дозу антикоагулянтів можна відкоригувати.

Особливості застосування

Гіпоглікемія. Цей препарат слід призначати тільки тим пацієнтам, які мають можливість регулярно харчуватися (включаючи сніданок). Важливо регулярно приймати вуглеводи, оскільки підвищення ризику гіпоглікемії виникає у разі, коли їжа приймається пізно, у неадекватній кількості або якщо ця їжа із низьким вмістом вуглеводів. Фактори, що підвищують ризик виникнення гіпоглікемії:

• пацієнт відмовляється або не може виконувати рекомендації лікаря (особливо це стосується пацієнтів літнього віку);
• незадовільне, нерегулярне харчування, періоди голодування та зміни дієти;
• дисбаланс між фізичним навантаженням та вживанням вуглеводів;
• вживання алкоголю;
• ниркова недостатність;
• тяжка печінкова недостатність;
• передозування препарату;
• певні порушення ендокринної системи: порушення функції щитовидної залози, гіпопітуїтаризм та адреналова недостатність;
• одночасне застосування певних медичних засобів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Ниркова та печінкова недостатність: фармакокінетика та/або фармакодинаміка гліклазиду може змінюватися у пацієнтів із печінковою та тяжкою нирковою недостатністю. Епізоди гіпоглікемії у таких пацієнтів можуть бути тривалими, тому потребують відповідного лікування.

Погіршення контролю глікемії у пацієнтів, які отримують цукрознижувальні препарати, може бути спричинено інфекцією, пропасницею, травмою або хірургічним втручанням. У деяких випадках може бути необхідним призначення інсуліну.

Гіпоглікемічна ефективність будь-якого перорального цукрознижувального засобу, в тому числі гліклазиду, може з часом змінюватись. Це може бути наслідкомпрогресування тяжкості захворювання або через зниження відповіді на лікування. Цей феномен відомий як вторинна недостатність, яка відрізняється від первинної недостатності, коли препарати є неефективними від самого початку лікування. Перед тим як робити висновок щодо розвитку вторинної недостатності у пацієнта, необхідно перевірити коректність призначеної дози та дотримання пацієнтом дієти.

Лабораторні показники: для оцінки контролю рівня глюкози в крові рекомендовано визначати рівень гліколізованого гемоглобіну (або рівень глюкози в крові натще).

У пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази застосування препаратів сульфонілсечовини може спричинити виникнення гемолітичної анемії. Таким пацієнтам гліклазид слід призначати з обережністю та розглянути питання щодо призначення альтернативної терапії без застосування препаратів сульфонілсечовини.

Допоміжні речовини.

Цей лікарський засіб містить лактози моногідрат. Таблетка з модифікованим вивільненням Гліклазид-MR-Зентіва 30 мг містить 81,9 мг лактози моногідрату, а Гліклазид-MR-Зентіва 60 мг – 163,8 мг лактози моногідрату. Пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактози, синдромом мальабсорбції глюкози та галактози, недостатністю лактази Лаппа не рекомендовано призначати цей препарат.

Спосіб застосування Гліклазид-MR-Зентіва призначений для перорального застосування.

Призначається тільки дорослим.

Добова доза може коливатись від 30 до 120 мг (від 1 до 4 таблеток по 30 мг на добу або від половини до 2 таблеток по 60 мг на добу).

Таблетка Гліклазид-MR-Зентіва 60 мг може бути розділена на рівні дози.

Добову дозу слід приймати одноразово під час сніданку.

Половину таблетки або цілу таблетку (таблетки) слід ковтати цілою (не роздавлювати та не жувати).

Якщо хворий забув прийняти таблетки, не слід збільшувати дозу наступного дня.

Як і всі цукрознижувальні засоби, Гліклазид-MR-Зентіва потребує індивідуального підбору дози залежно від індивідуальної відповіді пацієнта на лікування (рівень глюкози в крові, гліколізований гемоглобін HbAlc).

Початкова доза та підбір дози. Рекомендована початкова доза становить 30 мг на добу.

При ефективному контролі рівня глюкози можна продовжувати лікування цією дозою. У разі необхідності посилення контролю рівня глюкози в крові добову дозу можна послідовно підвищувати до 60 мг, 90 мг або 120 мг. Підвищення дози рекомендується проводити поступово, з інтервалом в 1 місяць, окрім випадків, коли не спостерігалося зменшення рівня глюкози крові протягом 2 тижнів лікування. У такому разі дозу можна збільшити наприкінці другого тижня лікування.

Максимальна рекомендована добова доза – 120 мг.

1 таблетка з модифікованим вивільненням препарату Гліклазид-MR-Зентіва 60 мг еквівалентна 2 таблеткам з модифікованим вивільненням препарату Гліклазид-MR-Зентіва по 30 мг.

Таблетка з модифікованим вивільненням Гліклазид-MR-Зентіва 60 мг підлягає розподілу, що дає можливість застосовувати препарат у дозі 30 мг (0,5 таблетки) та в дозі 90 мг (1,5 таблетки).

Перехід з іншого перорального протидіабетичного засобу на застосування препарату Гліклазид-MR-Зентіва. Гліклазид-MR-Зентіва можна використовувати для заміни інших пероральних протидіабетичних засобів. У цьому випадку потрібно брати до уваги дозування та період напіввиведення попереднього протидіабетичного засобу.

Проміжний (перехідний) період, як правило, не потрібний. Стартова доза становить 30 мг та коригується для досягнення відповідного рівня глюкози в крові, як описано вище.

При заміні гіпоглікемічного засобу похідного сульфонілсечовини з подовженим періодом напіввиведення може бути потрібний період без прийому лікарських засобів впродовж кількох днів з метою недопущення аддитивного ефекту двох препаратів, що може спричинити гіпоглікемію. Процедури, описаної для початку лікування, потрібно також дотримуватись у разі переходу на Гліклазид-MR-Зентіва, тобто стартова доза становить 30 мг на добу, після чого дозу поступово підвищують залежно від метаболічної відповіді на лікування.

Комбінована терапія з іншими протидіабетичними лікарськими засобами. Гліклазид-MR-Зентіва можна призначати у комбінації з бігуанідами, інгібіторами альфа-глюкозидази чи інсуліном.

У разі якщо не досягається адекватний контроль рівня глюкози в крові за допомогою препарату Гліклазид-MR-Зентіва, може бути розпочата терапія інсуліном під ретельним медичним спостереженням.

Особливі категорії пацієнтів

Пацієнти літнього віку.Для пацієнтів віком понад 65 років режим дозування препарату Гліклазид-MR-Зентіва є таким самим, як і для пацієнтів віком до 65 років.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Для пацієнтів із нирковою недостатністю легкого та помірного ступеня тяжкості режим дозування препарату Гліклазид-MR-Зентіва є таким самим, як і для пацієнтів з нормальною функцію нирок, але пацієнт має перебувати під ретельним наглядом.

Пацієнти групи ризику виникнення гіпоглікемії (див. розділ «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Рекомендується мінімальна початкова доза 30 мг на добу.

Пацієнти з тяжкими захворюваннями судин (ішемічна хвороба серця, тяжка патологія каротидних судин, дифузні захворювання судин). Рекомендується мінімальна початкова доза 30 мг на добу.

Діти

Безпека та ефективність при застосуванні гліклазиду дітям та підліткам (віком до 18 років) не вивчались. Дані щодо застосування препарату дітям відсутні.

При застосуванні гліклазиду повідомлялося про зазначені нижче побічні реакції.

Гіпоглікемія. Як і при застосуванні інших препаратів сульфанілсечовини, прийом гліклазиду може спричинити виникнення гіпоглікемії при нерегулярному харчуванні і особливо якщо прийом їжі був пропущений. Виникнення гіпоглікемії може супроводжуватися характерними симптомами, а саме: головний біль, сильне відчуття голоду, нудота, блювання, втомлюваність, порушення сну, збудження, агресивність, зниження концентрації та уваги, уповільнення реакцій, депресія, сплутаність свідомості, порушення зору та мовлення, афазія, тремор, парези, порушення чутливості, запаморочення, відчуття безсилля, втрата самоконтролю, марення, судоми, поверхневе дихання, брадикардія, сонливість та втрата свідомості, що може призвести до коми та летального наслідку.

Крім того, можуть спостерігатися розлади з боку адренергічної системи: пітливість, липка шкіра, тривога, тахікардія, артеріальна гіпертензія, пальпітація, біль за грудиною, аритмія.

Зазвичай симптоми гіпоглікемії зникають після прийому вуглеводів (цукру). Однак прийом цукрозамінників у цьому випадку не буде ефективним. Досвід застосування інших препаратів сульфонілсечовини свідчить про те, що, навіть коли спочатку прийняті заходи були ефективними, гіпоглікемія може виникнути знову.

Якщо епізод гіпоглікемії є тяжким або довготривалим і стан пацієнта тимчасово контролюєтьсязавдяки прийому цукру, необхідна невідкладна медична допомога або навіть госпіталізація.

З боку шлунково-кишкового тракту: біль в абдомінальній ділянці, нудота, блювання, диспепсія, діарея та запор. Дотримання рекомендацій щодо приймання препарату під час сніданку допоможе уникнути або мінімізувати виникнення цих проявів.

Рідше спостерігаються такі небажані ефекти:

З боку шкіри та підшкірної тканини: висипання, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, еритема, макулопапульозні висипання, бульозні реакції (такі як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз).

З боку системи крові та лімфатичної системи (виникають рідко): анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія. Зазвичай ці явища зникають після відміни лікування.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, лужної фосфатази), гепатит (поодинокі випадки). У разі виникнення холестатичної жовтяниці лікування препаратом слід припинити.

Зазначені небажані ефекти зазвичай зникають після відміни препарату.

З боку органів зору: через зміни рівня глюкози в крові можливі тимчасові порушення зору, особливо на початку лікування.

Реакції, характерні для класу препаратів сульфонілсечовини: випадки еритроцитопенії, агранулоцитозу, гемолітичної анемії, панцитопенії, алергічного васкуліту, гіпонатріємії, підвищення рівня печінкових ферментів та навіть порушення функції печінки (наприклад з холестазом та жовтяницею), гепатиту з регресією після відміни препаратів сульфонілсечовини або у поодиноких випадках з подальшою печінковою недостатністю, що загрожувала життю.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є дуже важливими. Це дає змогу здійснювати постійний моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичних працівників закликають повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Передозування похідними сульфонілсечовини може спричинити розвиток гіпоглікемії.

Помірно виражені симптоми гіпоглікемії без втрати свідомості чи неврологічних ознак потрібно відкоригувати прийомом вуглеводів, корекцією дозування і/або змінами в дієті. Потрібно продовжувати ретельний моніторинг, поки лікар не впевниться, що стан пацієнта знаходиться поза небезпекою. Важкі гіпоглікемічні реакції, такі як кома, судоми чи інші неврологічні розлади, є можливими та повинні лікуватись як невідкладні медичні стани, що потребують термінової госпіталізації.

У разі діагностування гіпоглікемічної коми чи її ймовірного розвитку пацієнту потрібно провести швидку внутрішньовенну ін’єкцію 50 мл концентрованого розчину глюкози (20% чи 30%). Після цього слід проводити тривалу інфузію менш концентрованого розчину глюкози (10%) з такою швидкістю, щоб підтримувати рівень глюкози в крові понад 1 г/л. Пацієнти повинні знаходитись під ретельним контролем та залежно від стану пацієнта лікар вирішує, чи подальший моніторинг є необхідним. У зв’язку з тим що гліклазид міцно зв’язується з білками плазми крові, користі від проведення гемодіалізу немає.

Пероральні цукрознижувальні препарати не слід застосовувати під час вагітності.

Досвід застосування препарату Гліклазид-MR-Зентіва під час вагітності відсутній. При плануванні або при встановленні вагітності необхідно перевести жінку з пероральних гіпоглікемічних препаратів на інсулін.

Гліклазид-MR-Зентіва протипоказаний під час годування груддю через можливість виникнення гіпоглікемії у дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Дані щодо впливу препарату Гліклазид-MR-Зентіва на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами відсутні. Однак пацієнтам слід знати симптоми гіпоглікемії, вміти їх розпізнавати та у разі їх виникнення бути обережними під час керування автомобілем або роботи з іншими механізмами, особливо на початку лікування.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці. Не потребує спеціальних умов зберігання.

Упаковка

Таблетки 30 мг - №20 (10x2): по 10 таблеток у блістері, по 2 блістера в картонній коробці. Таблетки 60 мг - №30 (10x3), №90 (10x9): по 10 таблеток у блістері, по 3 або 9 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Производитель: Зентіва С.А./Центавр Фарма Пвт. Лтд. для "Санофі-Продутуш Фармасеу", Румунія/Індія/Португалія

Фарм. группа: Противодиабетические средства. Пероральные сахароснижающие средства, кроме инсулинов.

Регистрация: UA/15358/01/01

МНН: Гліклазид

Код АТХ:

(A) Лекарственные средства, влияющие на пищеварительную систему и обмен веществ

(A10) Препараты для лечения сахарного диабета

(A10B) Препараты для снижения уровня глюкозы в крови, за исключением инсулинов

(A10BB) Производные сульфонилмочевины

(A10BB09) Гликлазид