Озокерит 1000 г

Озокерит містить парафін, мінеральні олії, смоли та інші речовини.

Властивості

Озокерит - воскоподібна маса від темно-коричневого до чорного кольору - речовина нафтового походження.

Озокеритові аплікації позитивно впливають на запальні процеси, прискорюють відновні процеси, підвищують імунні показники, нормалізують тонус вегетативної нервової системи, стимулюють кровообіг. Включення аплікацій озокериту в лікувальний комплекс підвищує ефективність курортної терапії при лікуванні патології органів травлення, сечовиділення і обміну речовин. Дія озокериту на організм складається з температурного, механічного та хімічного факторів. Крім того, численні хімічні компоненти озокериту і можливість їх проникнення через шкіру викликають суттєві зміни в загальній реактивності організму.

Озокерит має дуже низьку теплопровідність, високу теплоємність і теплоутримуючу здатність. Конвекційна передача тепла в озокериті виражена слабо, тому при нанесенні його на шкіру швидко утворюється шар, температура якого близька до температури шкіри, і передача тепла в організм з верхніх шарів відбувається дуже повільно. Механічний фактор дії озокериту обумовлений його здатністю при застиганні зменшуватися в обсязі на 10-12%, що супроводжується легким стисканням підлеглих тканин (компресійна дія). Це сприяє більш глибокому поширенню тепла.

Найбільш виражена компресійна дія озокериту при кругових аплікаціях, коли ділянка тіла охоплюється з усіх боків, наприклад, на кінцівках, при цьому зменшується набряк тканин, оскільки завдяки потужній термічній обробці поліпшується відтік тканинної рідини і лімфи. Хімічна дія озокериту обумовлена наявністю в ньому біологічно активних речовин (надають естрогеноподібну, ацетілхоліноподібну дію), здатних проникати через неушкоджену шкіру в організм і, вступаючи в гуморальное русло, викликати парасимпатикотонічний ефект. У озокериті містяться також речовини, що володіють антибіотичними властивостями.

Встановлено, що озокерит може надавати протизапальну, розсмоктуючу, болезаспокійливу, антисептичну, десенсибілізуючу дію, стимулює процеси регенерації.

• захворювання суглобів і хребта дистрофічного і запального характеру в підгострій або хронічній стадії;
• наслідки пошкодження опорно-рухового апарату;
• захворювання і травми периферичних нервів, спинного мозку;
• захворювання внутрішніх органів (хронічна пневмонія, плеврит, гепатит, холецистит, гастрит, коліт, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки);
• хронічні та підгострі запальні захворювання жіночої статевої сфери, вторинне безпліддя;
• хронічні запальні захворювання вуха, горла, носа;
• хвороби шкіри;
• захворювання периферичних судин кінцівок в початкових стадіях, хронічний тромбофлебіт.

Протипоказаний при гарячкових станах, декомпенсації серцево-судинної системи, гострих і підгострих захворюваннях серця, важких формах, гіпертензії, емфіземи легенів, бронхіальній астмі, дистрофіях, туберкульозі, доброякісних і злоякісних пухлинах, схильності до кровотеч, захворювань крові, при каллезних і схильних до пенетрації виразках шлунка і дванадцятипалої кишки, виразкових ентероколітах, важких захворюваннях печінки, гангренозних формах облітеруючого ендартеріїту, гострих і підгострих тромбофлебітах, тиреотоксикозі, епілепсії, при гнійних процесах в органах малого тазу, при вагітності.

Озокерит нагрівають до необхідної температури в електричних парафінонагрівачах або на водяній бані.

Стерилізацію використаного озокериту проводять нагріванням на водяній бані до температури 100 градусів протягом 10-15 хв.

При повторному використанні озокериту до нього додають 25% речовини, що не була у використанні.

• нашарування (розплавлений озокерит t 65-70 ⁰С наносять на шкіру пензлем);
• озокеритові ванночки (кінцівку обмазують озокеритом, а потім занурюють у посудину з розплавленим озокеритом при 60-70⁰С;
• сепрветно-аплікаційна (складену в 8-10 шарів марлю занурюють в розплавлений озокерит t 50-55⁰С, віджимають і накладають на місце впливу, прикривають клейонкою, а потім ковдрою або ватником);
• кюветно-аплікаційна (розплавлений озокерит шаром товщиною 1,5-2 см заливають в кювети, застиглий озокерит t 48-50- 54⁰С виймають з кювету на клейонку і разом з нею накладають на ділянки, що підлягають впливу).

Останню методику найбільш часто використовують в практиці.

Озокерит застосовують і для порожнинного лікування у вигляді ректальних і вагінальних тампонів при t 55-60⁰С.

Вибір методики лікування визначається формою захворювання, локалізацією процесу, фазою і стадією хвороби. Зазвичай процедури проводять щодня або через день, тривалість процедури від 15 до 30-40 хвилин, курс лікування 10-20 процедур. Після процедури слід відпочивати 30- 40 хвилин.

Повторювати курси лікування можна з проміжками не менше 3-4 міс. Озокерит можна поєднувати (чергуючи процедури) з гальванізацією або електрофорезом, ультразвуковою терапією, світлолікуванням, масажем, лікувальною фізкультурою, загальними мінеральними ваннами.

Проміжки між озокеритолікуванням і однієї з перерахованих процедур повинні бути не менше 1-2 год.

Літнім людям і дітям озокерит нагрівають до більш низької температури (48-52⁰С); тривалість процедури скорочують до 15-20 хвилин.

У дитячій практиці перевага віддається серветно-аплікаційну способу (серветки змочують озокеритом t 48-49⁰С і накладають компрес).

Умови зберігання

При температурі не вище + 25⁰С.

Производитель: ТОВ «Т.В.К. Груп» (Україна)