Римекор табл. п / о 20 мг блистер №30

діюча речовина: триметазидину дигідрохлорид;

1 таблетка містить триметазидину дигідрохлориду 20 мг;

допоміжні речовини: лудипрес; лактоза, моногідрат; кремнію діоксид колоїдний безводний; натрію кроскармелоза, магнію стеарат.

Оболонка: гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 4000, тальк, кармоїзин (Е 122).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Кардіологічні засоби. Триметазидину дигідрохлорид.

Код АТС С01Е В15.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії.

Завдяки збереженню енергетичного метаболізму у клітинах, які потерпають від гіпоксії або ішемії, триметазидин запобігає зменшенню рівня внутрішньоклітинного АТФ, забезпечуючи тим самим належне функціонування іонних насосів i трансмембранного натрієво-калієвого потоку при збереженні клітинного гомеостазу.

Триметазидин гальмує β-окиснення жирних кислот, блокуючи довголанцюгову

3-кетоацил-КоА тіолазу (3-КАТ), що підвищує окиснення глюкози. У клітинах в умовах ішемії процес отримання енергії шляхом окиснення глюкози потребує менше кисню порівняно з процесом отримання енергії шляхом β-окиснення жирних кислот. Посилення процесу окиснення глюкози оптимізує енергетичні процеси у клітинах та відповідно підтримує достатній метаболізм енергії в умовах ішемії.

Фармакодинамічні ефекти.

У пацієнтів з ішемічною хворобою серця триметазидин діє як метаболічний агент, зберігаючи внутрішньоклітинні рівні високоенергійних фосфатів у міокарді. Ефекти досягаються без супутніх гемодинамічних ефектів

Клінічна ефективність та безпека.

Клінічні дослідження продемонстрували ефективність та безпеку застосування триметазидину для лікування пацієнтів зі стабільною стенокардією як монотерапії або у разі додавання до інших лікарських засобів при їх недостатній ефективності.

Дослідження TRIMPOL-II. Рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження за участю 426 пацієнтів продемонструвало, що додавання триметазидину 60 мг на день до метопрололу 100 мг (50 мг двічі на день) протягом 12 тижнів призвело до достовірного покращення показників тестів із навантаженням та покращення клінічних симптомів порівняно з такими при застосуванні плацебо: загальна тривалість навантаження ? +20,1 с, p=0,023; загальна виконана робота ? +0,54 MET с, p=0,001; час до появи зниження ST-сегмента на 1 мм ? +33,4 с, p=0,003; час до виникнення нападу стенокардії ? +33,9 с, p<0,001; кількість нападів стенокардії/тиждень ? -0,73, p=0,014; застосування нітратів короткої дії/тиждень ? -0,63, p=0,032, без зміни показників гемодинаміки.

Дослідження SELLIER. Рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження за участю 223 пацієнтів продемонструвало, що у підгрупі пацієнтів (n=173), яким додавали триметазидин, таблетки модифікованого вивільнення, по 35 мг (два рази на день) до 50 мг атенололу (один раз на день) протягом 8 тижнів, відзначалося достовірне збільшення (+34,4 с, p=0,03) часу до появи зниження ST-сегмента на 1 мм у тестах із навантаженням порівняно з таким при застосуванні плацебо через 12 годин після прийому препарату. Також підтверджено достовірну різницю між триметазидином та плацебо часом до виникнення нападу стенокардії (p=0,049). За іншими показниками вторинних кінцевих точок між двома групами пацієнтів достовірної різниці виявлено не було (загальна тривалість навантаження, загальна виконана робота та клінічні кінцеві точки).

Дослідження VASCO. У ході рандомізованого подвійного сліпого дослідження за участю 1962 пацієнтів, яке тривало 3 місяці, до терапії атенололом у дозі 50 мг на день додавали триметазидин у дозі 70 мг на день або 140 мг, або плацебо. У загальній популяції, що включала пацієнтів із симптомами та без них, триметазидин не продемонстрував переваг як за ергометричними показниками (загальний час фізичного навантаження, час до появи зниження ST-сегмента на 1 мм та час до виникнення нападу стенокардії), так і за кінцевими точками. Але пост-хок аналіз підгрупи пацієнтів із симптомами (n=1574) показав, що при застосуванні триметазидину у дозі 140 мг на день відмічалось достовірне покращення загального часу фізичного навантаження (+23,8 с проти +13,1 с плацебо; p=0,001) та часу до виникнення нападу стенокардії (+46,3 с проти +32,5 с плацебо; p=0,005).

Фармакокінетика.

Максимальна концентрація триметазидину в крові спостерігається в середньому через 5 годин після прийому таблетки. Упродовж доби концентрація в плазмі стабільна: протягом 11 годин після прийому таблетки концентрація триметазидину в плазмі не менше 75 % максимальної концентрації. Стан стабільної концентрації встановлюється найпізніше на 60-ту годину. Прийом їжі не впливає на фармакокінетичні характеристики триметазидину. Об’єм розподілу становить 4,8 л/кг; зв'язування з білками низьке: за даними вимірювань in vitro – 16 %.

Триметазидин виводиться в основному із сечею, переважно у незміненій формі. Період напіввиведення становить в середньому 7 годин для здорових молодих добровольців та 12 годин для осіб понад 65 років. Повне виведення триметазидину є результатом ниркового кліренсу, який безпосередньо корелюється з кліренсом креатиніну, та, меншою мірою, є результатом печінкового кліренсу, який з віком зменшується.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку можливе підвищення концентрації триметазидину через вікове зниження функції нирок.

Порушення функції нирок. Концентрація триметазидину в крові збільшується у пацієнтів із помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) та у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

Основні фізико-хімічні властивості

Круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, рожевого кольору. Ядро від білого до майже білого кольору.

Дорослим триметазидин показаний для симптоматичного лікування стабільної стенокардії за умови недостатньої ефективності чи непереносимості антиангінальних препаратів першої лінії.

• Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини.
• Хвороба Паркінсона, симптоми паркінсонізму, тремор, синдром «неспокійних ніг» та інші рухові розлади, що мають відношення до вищезазначеного.
• Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

Особливості застосування

Цей лікарській засіб не слід застосовувати для купірування нападів стенокардії. Його не слід призначати при нестабільній стенокардії або інфаркті міокарда як первинну терапію на догоспітальному етапі або у перші дні госпіталізації.

У випадку виникнення нападу нестабільної стенокардії на тлі поточної терапії необхідно переглянути стан хвороби пацієнта та відкоригувати лікування (медикаментозну терапію та можливість реваскуляризації).

Триметазидин може спричиняти або погіршувати симптоми паркінсонізму (тремор, акінезія, гіпертонус м’язів ), які слід регулярно досліджувати, особливо у пацієнтів літнього віку. У сумнівних випадках пацієнтів потрібно направляти до невропатолога для відповідних обстежень.

При появі рухових розладів, таких як симптоми паркінсонізму, синдрому «неспокійних ніг», тремору, нестійкості ходи, необхідно відмінити триметазидин.

Ці випадки мають низьку частоту і зазвичай зникають після припинення лікування; у більшості пацієнтів – протягом 4 місяців після припинення прийому триметазидину. Якщо симптоми паркінсонізму зберігаються понад 4 місяці після відміни препарату, необхідно звернутися до невропатолога.

Можуть бути падіння, пов'язані з нестійкістю ходи або артеріальною гіпотензією, особливо у пацієнтів, які приймають антигіпертензивне лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

Необхідно з обережністю призначати триметазидин:

• пацієнтам з помірною нирковою недостатністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокінетика»);
• пацієнтам, віком понад 75 років (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

 Взаємодії з іншими лікарськими засобами виявлено не було. Зокрема, триметазидин можна призначати у комбінації з гепарином, кальципарином, антагоністами вітаміну К, пероральними ліпідознижувальними препаратами, аспірином, β-блокаторами, антагоністами кальцію, препаратами дигіталісу (триметазидин не впливає на рівень дигоксину у плазмі крові).

Препарат застосовують перорально під час їди. Одна таблетка 20 мг триметазидину три рази на день. Максимальна добова доза складає 60 мг. Тривалість курсу лікування визначається індивідуально.

Особливі групи пацієнтів:

Пацієнти з нирковою недостатністю

Для пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) рекомендована доза становить 1 таблетку 20 мг два рази на день, тобто один раз вранці і один раз увечері.

Пацієнти літнього віку

Пацієнти літнього віку більш чутливі до дії триметазидину через вікове зниження функції нирок. Для пацієнтів літнього віку необхідно уважно титрувати дозу.

Діти

Безпека та ефективність триметазидину для дітей (віком до 18 років) не встановлені. Дані відсутні.

Побічні реакції, що були визначені як побічна дія, яка може бути пов’язана із застосуванням триметазидину, наведені нижче відповідно до визначеної частоти: дуже часті (≥ 1/10); часті (≥ 1/100, < 1/10); нечасті (≥ 1/1000, < 1/100); рідкісні (≥ 1/10000, < 1/1000); дуже рідкісні (< 1/10000); частота невідома (не може бути визначена згідно з наявною інформацією).

Класи систем органів	Частота	Побічна реакція
З боку нервової системи	часті	запаморочення, головний біль
	частота невідома	симптоми паркінсонізму (тремор, акінезія, гіпертонус м’язів, нестійкість ходи, синдром «неспокійних ніг» та інші рухові розлади, що мають відношення до вищезазначеного, які зазвичай минають після припинення лікування
		розлади сну (безсоння, сонливість)
З боку серця	рідкісні	пальпітація, екстрасистолія, тахікардія
З боку судин	рідкісні	артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, яка може бути асоційована з нездужанням, запамороченням або падінням, зокрема у пацієнтів, які застосовують антигіпертензивні засоби, почервоніння обличчя
З боку шлунково-кишкового тракту	часті	біль в абдомінальній ділянці живота, діарея, диспепсія, нудота та блювання
	частота невідома	запор
З боку шкіри та підшкірної тканини	часто	висип, свербіж, кропив’янка
	частота невідома	гострий генералізований екзантематозний пустульозний висип, ангіоневротичний набряк
Загальні порушення	часті	астенія
З боку системи крові та лімфатичної системи	частота невідома	агранулоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура
З боку гепатобіліарної системи	частота невідома	гепатит

Кількість даних щодо передозування триметазидином обмежена. Лікування симптоматичне.

Вагітність.

Дані щодо застосування триметазидину вагітним жінкам відсутні. Дослідження на тваринах не виявляють прямого або непрямого небезпечного токсичного впливу на репродуктивну систему. Для запобігання будь-якому ризику застосування триметазидину у період вагітності не рекомендоване.

Годування груддю.

Невідомо, чи проникає триметазидин або його метаболіти у грудне молоко. Для запобігання будь-якому ризику для новонароджених/немовлят застосування лікарського засобу Римекор не рекомендоване у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Триметазидин не впливає на гемодинаміку, проте були зафіксовані випадки запаморочення і сонливості (див. розділ «Побічні реакції»), які можуть вплинути на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами.

Зберігати у сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Термін придатності

3 роки.

Упаковка

По 30 таблеток, вкритих оболонкою, у блістері, по 1 блістері у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Производитель: Макіз-Фарма, ТОВ для "Нижфарм, ВАТ", Російська Федерація

Фарм. группа: Кардиологические препараты. Триметазидин.

Регистрация: UA/12234/01/01

МНН: Триметазидин

Код АТХ:

(C) Лекарственные средства для лечения заболеваний сердечно-сосудистой системы

(C01) Препараты для лечения заболеваний сердца

(C01E) Другие препараты для лечения заболеваний сердца (кардиологические препараты)

(C01EB) Другие препараты для лечения заболеваний сердца (кардиологические препараты)

(C01EB15) Триметазидин