Вап 20 концентрат для р-ра д/инф., 20 мкг/мл по 1 мл в амп. №10

діюча речовина: алпростадил;

1 ампула містить алпростадилу 20 мкг;

допоміжна речовина: етанол 788 мг.

Лікарська форма

Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина з характерним запахом етанолу.

Фармакотерапевтична група

Простагландини. Код АТХ С01Е А01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Алпростадил, активна речовина препарату ВАП 20, є вазодилататором. Він посилює кровотік шляхом дилатації артеріол та передкапілярних сфінктерів. Препарат поліпшує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові. Після внутрішньовенного застосування спостерігається підвищення еластичності еритроцитів і пригнічення їхньої агрегації ex vivo. Алпростадил ефективно пригнічує активацію тромбоцитів in vitro. Цей ефект поширюється також на параметри зміни форми тромбоцитів, агрегації, секреції речовин, що містяться у гранулах, та вивільнення тромбоксану – речовини, що сприяє агрегації. Препарат призводить до зменшення утворення артеріальних тромбів in vivo у дослідженнях на тваринах.

Застосування препарату стимулює фібриноліз та підвищення певних показників ендогенного фібринолізу (плазміногену, плазміну, активності активатора тканинного плазміногену).

Фармакокінетика.

Алпростадил – синтетичний аналог природного простагландину Е1 з коротким періодом напіввиведення Т1/2. Після внутрішньовенного застосування алпростадилу в дозі 60 мкг/2 години максимальна концентрація у плазмі крові здорових добровольців на 6 пкг/мл перевищувала максимальну концентрацію у фазі плацебо (2,4 пкг/мл). Період напіввиведення під час альфа-фази становить приблизно 0,2 хвилини (розрахункове значення), а під час бета-фази – приблизно 8 хвилин. Таким чином, рівноважна концентрація досягається невдовзі після початку інфузії.

Алпростадил метаболізується головним чином у легенях – приблизно 80-90 % під час першого проходження. Первинні метаболіти, що формуються під час першого проходження – 15-кето-ПГЕ1, ПГЕ0(13,14-дигідро-ПГЕ1) та 15-кето-ПГЕ0 (13,14-дигідро-15-кето-ПГЕ1), у свою чергу, зазнають подальшого розпаду, зокрема шляхом бета-окиснення та омега-окиснення.

Метаболіти виводяться із сечею (88 %) і калом (12 %). Повне виведення здійснюється за 72 години. З первинних метаболітів тільки 15-кето-ПГЕ0 може бути виявленим in vitro з використанням гомогенатів легенів.

Після застосування алпростадилу 60 мкг/2 год здоровим добровольцям ПГЕ0 досягає максимальної концентрації у плазмі крові 11,8 пкг/мл після фази плацебо (1,7 пкг/мл), при цьому період напіввиведення становить приблизно 2 хвилини під час альфа-фази і приблизно 33 хвилини під час бета-фази. Tmax досягається після 119 хв. Відповідні значення для 15-кето-ПГЕ0 такі: Cmax 151 пкг/мл (плацебо 8 мкг/мл), t½α приблизно 2 хвилини, t½ß 20 хвилин і Tmax 106 хвилин.

Алпростадил на 93 % зв’язується з макромолекулярними компонентами плазми крові.

Лікування хронічних облітеруючих захворювань артерій III та IV стадії у дорослих пацієнтів (за класифікацією Фонтейна), які не підлягають реваскуляризації або у яких реваскуляризація не мала успіху.

Внутрішньовенне введення не рекомендоване для лікування хронічних облітеруючих захворювань периферичних артерій IV стадії.

• Гіперчутливість до алпростадилу або до інших компонентів препарату;
• пацієнтам з такими порушеннями функції серця:
• декомпенсована серцева недостатність III та IV класу за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації (NYHA);
• неадекватне лікування серцевої недостатності;
• аритмії різної етіології, включаючи аритмію, що спричиняє гемодинамічні порушення;
• неадекватне лікування серцевої аритмії;
• недостатність та/або стеноз аортального та/або мітрального клапанів;
• неадекватно контрольовані коронарні захворювання серця;
• ішемічна хвороба серця;
• нещодавно перенесений інфаркт міокарда (впродовж останніх 6 місяців);
• підозра на гострий/хронічний набряк легенів, за результатами клінічного або рентгенологічного дослідження, набряк легенів в анамнезі або інфільтрація легенів;
• тяжкі хронічні обструктивні захворювання легенів, венооклюзивні захворювання легенів;
• пацієнтам із задокументованими захворюваннями печінки, включаючи пацієнтів з ознаками гострої печінкової недостатності (підвищений рівень трансаміназ або гамма-ГТ) або із задокументованою недостатністю печінки тяжкого ступеня (включаючи в анамнезі);
• ниркова дисфункція (олігоанурія);
• схильність до кровотечі (гостра ерозивна чи кровоточива виразка шлунка та/або дванадцятипалої кишки, політравми);
• інсульт в анамнезі впродовж останніх 6 місяців;
• артеріальна гіпотензія тяжкого ступеня;
• загальні протипоказання проти інфузійної терапії (наприклад застійна серцева недостатність, набряк легенів або мозку та гіпергідратація);
• період вагітності або годування груддю;
• дитячий вік.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При лікуванні препаратом може посилюватися ефект гіпотензивних препаратів, вазодилататорів, а також антиангінальних препаратів. При одночасному застосуванні цих препаратів разом з алпростадилом та при застосуванні інших вазодилататорів необхідний ретельний контроль стану серцево-судинної системи, включаючи моніторинг артеріального тиску.

Симпатоміметики, адреналін, норадреналін знижують вазодилататорну дію препарату.

Одночасне застосування препарату та антитромботичних засобів (антикоагулянтів, інгібіторів агрегації тромбоцитів, тромболітичних засобів) може збільшити схильність до кровотеч. Враховуючи слабку інгібуючу дію алпростадилу на агрегацію тромбоцитів in vitro, слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які одночасно приймають антикоагулянти.

Одночасне застосування з цефамандолом, цефаперазоном, цефатетаном, знижує ефект алпростадилу.

Особливості застосування

Пацієнтам із групи ризику терапію препаратом слід проводити з обережністю, пильно наглядаючи за пацієнтом упродовж введення кожної дози.

Пацієнтам, схильним до серцевої недостатності за своїм віком і пацієнтам з ішемічною хворобою серця слід перебувати під наглядом у стаціонарі під час і протягом одного дня після припинення лікування препаратом. З обережністю призначати препарат і при легкій або помірній артеріальній гіпотензії.

Для запобігання виникненню симптомів гіпергідратації інфузійні об’єми не мають перевищувати 50-100 мл на добу (введення за допомогою пристрою для інфузій). Також слід дотримуватись рекомендацій щодо тривалості інфузії. Необхідними є моніторинг параметрів серцево-судинної системи пацієнта (артеріального тиску та частоти серцевих скорочень), контроль маси тіла, балансу рідини, центрального венозного тиску та ехокардіографія, біохімічних показників крові, згортання крові (при порушенні згортання або при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які впливають на систему згортання крові). Пацієнта можна виписати зі стаціонару тільки у разі встановлення стабільних показників з боку серцево-судинної системи.

Такий же самий ретельний нагляд (контроль балансу рідини та показників ниркової функції) потрібний пацієнтам з периферичними набряками або нирковою дисфункцією (рівень креатиніну в сироватці крові > 1,5 мг/дл, або швидкість гломерулярної фільтрації 90 мл/хв).

Препарат з обережністю призначати пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі (лікування проводити у післядіалізний період), хворим на цукровий діабет I типу, особливо при вираженому ураженні судин.

Алпростадил слід вводити тільки лікарям, які мають досвід лікування облітеруючих захворювань периферичних артерій, знайомі із сучасними методами постійного контролю показників серцево-судинної системи та мають для цього відповідне обладнання. Не слід застосовувати внутрішньовенне струминне (болюсне) введення для застосування алпростадилу.

Флебіт (проксимальніше місця введення), як правило, не є причиною для припинення лікування, ознаки запалення зникають через декілька годин після припинення інфузії або зміни місця введення, специфічного лікування у подібних випадках не потрібно. Катетеризація центральної вени дає змогу зменшити частоту проявів даної побічної реакції.

У разі одночасного застосування з гіпотензивними препаратами, вазодилататорами та антиангінальними препаратами слід проводити ретельний моніторинг показників серцево-судинної системи (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Застосування препарату можливе лише під ретельним лікарським наглядом у випадках:

тромбоцитоз (кількість тромбоцитів менш 4х106/мл), периферична нейропатія, жовчокам’яна хвороба в анамнезі, виразки шлунка або трофічні виразки в анамнезі; глаукома, епілепсія.

Не можна додавати інші лікарські засоби в інфузійний розчин. Якщо пацієнту призначені ще інші препарати, їх слід вводити в іншу вену, а якщо це неможливо, необхідно встановити інший шлях застосування.

Препарат містить 788 мг етанолу в 1 мл. Це слід враховувати при призначенні препарату пацієнтам, хворим на алкоголізм та пацієнтам з групи підвищеного ризику (захворювання печінки, епілепсія).

Несумісність

Не слід змішувати препарат з іншими лікарськими засобами в одній ємкості, окрім зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози».

Препарат вводиться тільки внутрішньовенно або внутрішньоартеріально за умови, що лікар має досвід роботи в ангіології, знайомий із сучасними методами постійного контролю показників серцево-судинної системи та має для цього відповідне обладнання. Не слід вводити препарат внутрішньовенно струминно (болюсно).

Внутрішньовенне введення не рекомендоване для лікування хронічних облітеруючих захворювань периферичних артерій IV стадії.

Внутрішньовенна терапія III стадії.

Внутрішньовенну терапію здійснювати за нижченаведеною схемою.

Вміст 2 ампул (40 мкг алпростадилу) препарату розчинити у 50-250 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. Одержаний розчин вводити внутрішньовенно протягом 2 годин. Цю дозу застосовувати двічі на добу. Альтернативно: 1 раз на добу внутрішньовенна інфузія протягом 3 годин 3 ампул (60 мкг алпростадилу), вміст яких слід розчинити у 50-250 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.

У пацієнтів з порушеною функцією нирок (ниркова недостатність при значеннях креатиніну > 1,5 мг/дл внутрішньовенне застосування препарату треба розпочинати з

1 ампули 2 рази на добу (2 х 20 мкг алпростадилу), кожна інфузія триває 2 години. Залежно від загальної клінічної картини дозу можна збільшити до вищенаведеної нормальної дози протягом 2-3 днів.

Пацієнтам з нирковою недостатністю та пацієнтам з групи ризику порушення функції серця об’єм інфузії слід обмежити 50-100 мл на добу та обов’язково вводити за допомогою пристрою для інфузій.

Внутрішньоартеріальна терапія III та IV стадії.

Внутрішньоартеріальну терапію проводити за нижченаведеною схемою.

Вміст 1 ампули (20 мкг алпростадилу) розчинити у 50 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.

Об’єм отриманого розчину, що відповідає вмісту половини ампули препарату (25 мл розчину містять 10 мкг алпростадилу), вводити внутрішньоартеріально протягом

60-120 хвилин за допомогою пристрою для інфузій. При задовільній переносимості дозу можна збільшити до 1 ампули (20 мкг алпростадилу), особливо при наявності некрозів. Зазвичай застосовується 1 інфузія на добу.

Якщо внутрішньоартеріальна інфузія проводиться через введений катетер, то залежно від переносимості препарату та тяжкості захворювання рекомендується доза 0,1-0,6 нг/кг маси тіла/хв (відповідає вмісту ¼-1½ ампули препарату); інфузія із застосуванням пристрою для інфузій триває 12 годин.

Після тритижневого курсу лікування треба розглянути питання про доцільність подальшого застосування препарату. У разі відсутності у пацієнта терапевтичного ефекту лікування слід припинити. Курс лікування не має перевищувати 4 тижнів.

Діти.

Доступних клінічних даних щодо лікування дітей немає. Цій категорії пацієнтів препарат протипоказаний.

Побічні явища класифіковано за частотою таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто

(≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко

(< 1/10000), невідома частота (не може бути оцінена за наявними даними).

З боку нервової системи: часто – головний біль, парестезія кінцівки, на якій проводилася маніпуляція; рідко – сплутаність свідомості, церебральні судоми; невідома частота – інсульт, запаморочення, психоз.

З боку травного тракту: нечасто – шлунково-кишкові захворювання, включаючи діарею, нудоту, блювання та прискорення кишкової перистальтики (діарея, нудота, блювання), що є властивістю алпростадилу, невідомо – анорексія, печія, біль у шлунку.

З боку серцево-судинної системи: нечасто – зниження артеріального тиску, тахікардія, стенокардія; рідко – аритмії, серцева недостатність з випадками гострого набряку легенів, що може призвести до загальної серцевої недостатності; невідома частота – інфаркт міокарда, атріовентрикулярна блокада.

З боку гепатобіліарної системи: рідко – порушення рівня печінкових ферментів.

З боку дихальної системи: рідко − набряк легенів; невідома частота – диспное.

З боку системи крові: рідко – лейкопенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, анемія.

Дослідження: нечасто – підвищення функціональних показників печінки (трансаміназ); підвищення температури; зміни показника СРБ (С-реактивного білка), після завершення лікування відбувається швидка нормалізація.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: часто – почервоніння, набряк, припливи.

Загальні порушення і реакції у місці введення препарату: часто – відчуття потепління, відчуття припухлості, набряк у місці введення, парестезія, почервоніння вен у місці введення інфузії; нечасто – підвищена пітливість, озноб, гарячка; невідома частота – флебіт у місці введення, тромбоз у місці введення катетера, місцеві кровотечі, відчуття нездужання, порушення чутливості шкіри та слизових оболонок.

З боку імунної системи: нечасто – алергічні реакції (шкірні реакції гіперчутливості включаючи висипання на шкірі, відчуття набряку, дискомфорту у суглобах, фебрильну реакцію, пітливість, озноб); дуже рідко – анафілактичні або анафілактоїдні реакції; невідомо – анафілактичний шок.

З боку кістково-м’язової системи: нечасто – симптоми з боку суглобів, включаючи біль; дуже рідко – оборотний гіперостоз довгих трубчастих кісток після застосування препарату більше 4 тижнів.

Інше: невідома частота – ортостатична гіпотензія, підвищена втомлюваність, загальна слабкість, ниркова недостатність, анурія, вазалгія.

Симптоми. Передозування препарату може призвести до зниження артеріального тиску та рефлекторної тахікардії внаслідок ефекту вазодилатації. Інші можливі симптоми: вазовагусне синкопе з блідістю, підвищене потовиділення, нудота, блювання, ішемія міокарда, серцева недостатність. Можливі місцеві реакції: біль, набряк та почервоніння кінцівки, в яку проводиться інфузія, прояви гіперчутливості.

Лікування симптоматичне. Специфічного антидоту немає. У випадках передозування (сильний біль, зниження артеріального тиску) слід зменшити або негайно припинити введення інфузії. При зниженні артеріального тиску насамперед потрібно покласти пацієнта на спину, припіднявши нижні кінцівки. Якщо симптоми не зникають, слід перевірити/контролювати параметри серцево-судинної системи. У разі необхідності можна застосовувати симпатоміметики.

Протипоказаний препарат жінкам у період вагітності. При необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.

Жінкам репродуктивного віку слід застосовувати ефективні контрацептивні засоби для запобігання вагітності під час застосування препарату.

Дані доклінічних досліджень фертильності не свідчать про вплив препарату на фертильність при застосуванні клінічних доз лікарського засобу.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Як і всі препарати, що діють на серцево-судинну систему (можуть спричинити зниження систолічного артеріального тиску), препарат може негативно впливати на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, особливо на початку лікування, при підвищенні дози, припиненні прийому препарату, вживанні алкоголю, може спричинити зниження систолічного артеріального тиску. Слід повідомити пацієнтів про необхідність дотримання обережності під час керування транспортними засобами та іншими механізмами.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі від 2 до 8 °C, в захищеному від світла місці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 1 мл в ампулах із коричневого нейтрального скла (тип I Рh. Еur.) з кільцем білого кольору.

По 5 або 10 ампул в картонній упаковці зі спеціальним тримачем для ампул.

Категорія відпуску

За рецептом.

Производитель: БЕГ Хеалф Кер ГмбХ для "СЕМ Фармасьютікалс Лтд."Німеччина/Кіпр

Фарм. группа: Средства, применяемые в гинекологии. Простагландины.

Регистрация: № UA/11718/01/01 від 19.08.2016. Наказ № 872 від 19.08.2016

МНН: Алпростадил

Код АТХ:

(C) Лекарственные средства для лечения заболеваний сердечно-сосудистой системы

(C01) Препараты для лечения заболеваний сердца

(C01E) Другие препараты для лечения заболеваний сердца (кардиологические препараты)

(C01EA) Простагландины

(C01EA01) Алпростадил