Алзамед табл. в/плів. обол. 10 мг №28

діюча речовина: донепезил;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить донепезилу гідрохлориду 5 мг або 10 мг;

допоміжні речовини: MicroceLac® 100 (лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна), гідроксипропілцелюлоза, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, магнію стеарат, Opadry® 02F22025 Yellow (гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол, заліза оксид жовтий (Е 172), тальк).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група

Засоби для застосування при деменції. Інгібітори холінестерази. Код АТХ N06D A02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Селективний та оборотний інгібітор ацетилхолінестерази, що є основним типом холінестерази у головному мозку. Інгібуючи холінестеразу в головному мозку, донепезил блокує розпад ацетилхоліну, що здійснює передачу нервового збудження у центральну нервовову систему. Донепезил інгібує ацетилхолінестеразу більш ніж у 1000 разів сильніше, ніж бутирилхолінестеразу, що міститься у структурах, розміщених здебільшого поза центральною нервовою системою.

Після одноразового прийому донепезилу в дозах 5 мг або 10 мг ступінь пригнічення активності ацетилхолінестерази оцінюється у мембранах еритроцитів і становить 63,6 % та 77,3 % відповідно.

Інгібування ацетилхолінестерази в еритроцитах під дією донепезилу корелює зі змінами шкали ADAS-cog (шкала оцінки когнітивних функцій при хворобі Альцгеймера).

Фармакокінетика. Максимальна концентрація (Сmax) у плазмі крові досягається приблизно через 3-4 години після прийому препарату. Концентрації у плазмі крові і площа під фармакокінетичною кривою (AUC) підвищуються пропорційно до дози. Період напіввиведення становить близько 70 годин, тому повторне застосування препарату 1 раз на добу поступово призводить до рівноважного стану, що досягається протягом 3 тижнів від початку терапії. У рівноважному стані концентрація донепезилу гідрохлориду в плазмі крові і відповідна фармакодинамічна активність незначною мірою змінюються протягом дня. Їжа не впливає на всмоктування донепезилу гідрохлориду.

Донепезил зв’язується з білками плазми крові приблизно на 95 %. Розподіл донепезилу у різних тканинах вивчений недостатньо. Теоретично донепезил та його метаболіти можуть зберігатися в організмі до 10 діб.

Метаболізм/виведення. Донепезилу гідрохлорид виводиться із сечею в незміненому вигляді і зазнає біотрансформації системою цитохром Р450 з утворенням численних метаболітів; деякі з них не встановлені.

Після одноразового введення 5 мг донепезилу гідрохлориду, міченого 14С, частка незміненого донепезилу гідрохлориду в плазмі крові становить 30 % введеної дози, 6-О-десметилдонепезилу – 11 % (єдиний метаболіт, що має схожу активність з донепезилу гідрохлоридом), донепезил-цис-N-оксиду – 9 %, 5-O-десметилдонепезилу – 7 % і глюкуронового кон’югату 5-О-десметилдонепезилу – 3 %. Приблизно 57 % введеної радіоактивної дози виявлено в сечі (17 % у вигляді незміненого донепезилу) і 14,5 % – у калі; це свідчить про те, що первинними шляхами виведення препарату є біотрансформація та екскреція із сечею. Відомостей про можливість ентерониркової рециркуляції донепезилу гідрохлориду та/або будь-якого його метаболіту немає. Зниження концентрації донепезилу гідрохлориду в плазмі крові відбувається з періодом напіввиведення приблизно 70 годин.

Середні рівні донепезилу в плазмі крові хворих відповідають таким у здорових молодих добровольців. Порушення функції печінки легкого і середнього ступеня, а також порушення функції нирок не впливають суттєво на кліренс донепезилу.

Симптоматичне лікування деменції у пацієнтів з хворобою Альцгеймера легкого або середнього ступеня тяжкості.

Гіперчутливість до донепезилу гідрохлориду, похідних піперидину або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Донепезилу гідрохлорид та/або його метаболіти не інгібують метаболізм теофіліну, варфарину, циметидину або дигоксину у людей. Метаболізм донепезилу гідрохлориду не зазнає змін при одночасному застосуванні дигоксину чи циметидину. Дослідження in vitro показали, що метаболізм донепезилу здійснюється за участі ізоферменту ЗА4 цитохрому Р450 і меншою мірою – 2D6. Дослідження лікарської взаємодії in vitro показали, що кетоконазол та хінідин (інгібітори CYP3A4 та 2D6 відповідно) інгібують метаболізм донепезилу. Таким чином, ці та інші інгібітори CYP3A4, такі як ітраконазол та еритроміцин, а також інгібітори CYP2D6, такі як флуоксетин, можуть інгібувати метаболізм донепезилу. В дослідженні за участю здорових добровольців кетоконазол підвищував середню концентрацію донепезилу приблизно на 30 %. Індуктори ферментів, такі як рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін та алкоголь, можуть зменшувати концентрацію донепезилу. Оскільки величина інгібуючого чи індукційного ефекту невідома, такі комбінації лікарських засобів слід застосовувати з обережністю. Донепезилу гідрохлориду властивий потенціал лікарської взаємодії з препаратами, що чинять антихолінергічну дію. Також існує можливість взаємного посилення дії при одночасному застосуванні з донепезилом таких лікарських засобів, як сукцинілхолін, інші нервово-м’язові блокатори, холінергічні агоністи чи бета-блокатори, здатні впливати на серцеву провідність.

При одночасному застосуванні з донепезилом інших холіноміметиків і четвертинних антихолінергічних препаратів, таких як глікопіролат, були описані випадки атипових змін артеріального тиску і частоти серцевих скорочень.

Особливості застосування

Лікування слід починати і проводити під наглядом лікаря, який має досвід у діагностиці та лікуванні деменції Альцгеймера.

Терапію донепезилом слід починати тільки у випадках, коли є доглядальник, який може регулярно контролювати прийом ліків пацієнтом.

Застосування донепезилу пацієнтам з хворобою Альцгеймера тяжкого ступеня, іншими типами деменції чи іншими типами погіршення пам’яті (наприклад зумовленим віковими змінами зниженням когнітивної здатності) не досліджувалось.

Наркоз. Як інгібітор холінестерази, донепезил може посилювати релаксацію м’язів сукцинілхолінового типу під час наркозу.

Порушення з боку серцево-судинної системи. Інгібітори холінестерази можуть чинити ваготонічний вплив на частоту серцевих скорочень (наприклад викликати брадикардію). Це може мати особливе значення для пацієнтів із синдромом слабкості синусового вузла або іншими надшлуночковими порушеннями серцевої провідності, такими як синоатріальна чи атріовентрикулярна блокада.

Надходили повідомлення про випадки втрати свідомості та судоми. При обстеженні таких пацієнтів слід розглянути ймовірність серцевої блокади або тривалих синусових пауз.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту. Пацієнти з підвищеним ризиком утворення виразок, наприклад ті, хто має в анамнезі виразкову хворобу, або ті, хто одночасно приймає нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), потребують спостереження на предмет виникнення відповідних симптомів. Однак дослідження донепезилу показали відсутність підвищення (порівняно з плацебо) частоти виникнення пептичної виразки чи шлунково-кишкових кровотеч.

Порушення з боку сечостатевої системи. Хоча в дослідженнях донепезилу цього явища і не спостерігалось, холіноміметики можуть викликати обструкцію відтоку із сечового міхура.

Порушення з боку нервової системи. Вважається, що холіноміметикам властива певна здатність спричинювати генералізовані судоми. Проте судомна активність також може бути проявом хвороби Альцгеймера.

Холіноміметики можуть посилювати або індукувати екстрапірамідні симптоми.

Порушення з боку дихальної системи. Через холіноміметичну дію інгібітори холінестерази слід з обережністю призначати пацієнтам з бронхіальною астмою або обструктивним захворюванням легень в анамнезі.

Слід уникати застосування донепезилу одночасно з іншими інгібіторами ацетилхолінестерази, агоністами чи антагоністами холінергічної системи.

Тяжка печінкова недостатність. Дані щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю відсутні.

Допоміжні речовини. Цей лікарський засіб містить лактозу. Пацієнти з такими рідкісними спадковими порушеннями, як непереносимість галактози, лактазна недостатність або мальабсорбція глюкози-галактози, не повинні приймати цей препарат.

Початкова доза донепезилу – 5 мг/добу (прийом 1 раз на добу). Таку дозу слід застосовувати не менше одного місяця. Це дозволяє досягти рівноважної концентрації донепезилу гідрохлориду. Через 1 місяць прийому дозу донепезилу можна збільшити до 10 мг/добу (прийом 1 раз на добу).

Максимальна рекомендована добова доза становить 10 мг. Дози, що перевищують 10 мг/добу, не вивчались.

Донепезил потрібно приймати внутрішньо ввечері, безпосередньо перед сном.

Підтримувальне лікування можна продовжувати, доки пацієнт отримує терапевтичну користь. Таким чином, клінічна користь донепезилу слід регулярно оцінювати. Якщо доказів терапевтичного ефекту не спостерігається, необхідно розглянути питання щодо відміни препарату. Індивідуальну відповідь на донепезил прогнозувати неможливо.

При відміні лікування спостерігається поступове зменшення сприятливого ефекту донепезилу.

Порушення функції нирок та печінки

Пацієнтам з порушеною функцією нирок можна застосовувати таку ж схему дозування, оскільки кліренс донепезилу гідрохлориду не зазнає змін при таких порушеннях.

Через можливе зростання експозиції при легкій чи помірній печінковій недостатності збільшення дози слід проводити залежно від індивідуальної переносимості препарату. Дані щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю відсутні.

Діти. Донепезил не рекомендується призначати дітям.

Найчастішими побічними ефектами є діарея, м’язові спазми, втомлюваність, нудота, блювання та безсоння.

Побічні реакції, зареєстровані з частотою, яка перевищувала рівень поодиноких випадків, перелічено нижче за системами органів та за частотою. Частоту визначено таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥ 1/10 000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10 000); частота невідома (неможливо оцінити на основі доступних даних).

Система орган-клас	Дуже часто	Часто	Нечасто	Рідко
Інфекції та паразитарні захворювання		Застуда, нежить
Метаболічні та аліментарні розлади		Анорексія
З боку психіки		Галюцинації**, збудження**, агресивна поведінка**, стан тривоги
З боку нервової системи		Синкопе*, запаморочення, безсоння	Епілептичні напади, судоми*	Екстрапірамідні симптоми
З боку серця			Брадикардія	Синоатріальна блокада, атріовентрикулярна блокада
З боку шлунково-кишкової системи	Нудота, діарея	Блювання, диспепсія, дискомфорт у животі	Шлунково-кишкова кровотеча, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки
З боку печінки та жовчовивідних шляхів				Печінкова дисфункція, в тому числі гепатит***
З боку шкіри та підшкірної клітковини		Висипання, свербіж
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини		М’язові судоми
З боку нирок та сечовивідних шляхів		Нетримання сечі
Загальні розлади	Головний біль	Підвищена втомлюваність, біль
Відхилення від норми, виявлені в результаті обстеження			Невелике підвищення сироваткової концентрації м’язової креатинін-фосфокінази
Травми, отруєння та ускладнення процедур		Травматизм

* При обстеженні пацієнтів з приводу синкопе чи судом слід розглянути можливість серцевої блокади або тривалих синусових пауз (див. розділ «Особливості застосування»).

**Повідомлення про галюцинації, збудження та агресивну поведінку, що минали після зменшення дози або відміни препарату.

***У випадках печінкової дисфункції, яка не пояснюється очевидними причинами, слід розглянути можливість припинення лікування донепезилом.

Передозування інгібіторів холінестерази може спричинити холінергічний криз, що характеризується тяжкою нудотою, блюванням, слиновиділенням, підвищеною пітливістю, брадикардією, артеріальною гіпотензією, пригніченням дихання, колапсом та судомами. Можливе посилення м’язової слабкості, що може спричинити смерть при ураженні дихальних м’язів.

Як і при будь-якому передозуванні, слід застосувати загальні підтримувальні заходи. Як антидот при передозуванні донепезилу можна застосувати третинні антихолінергічні засоби, такі як атропін. Рекомендується внутрішньовенне введення атропіну сульфату з титруванням до досягнення ефекту: початкова доза – від 1 до 2 мг з наступним збільшенням залежно від клінічної відповіді. Повідомлялось про атипові зміни артеріального тиску та частоти серцевих скорочень при застосуванні інших холіноміметиків одночасно з четвертинними антихолінергічними препаратами, такими як глікопіролат. Невідомо, чи можуть донепезилу гідрохлорид та/або його метаболіти виводитись за допомогою діалізу (гемодіалізу, перитонеального діалізу або гемофільтрації).

Донепезил не слід застосовувати у період вагітності. Невідомо, чи проникає донепезилу гідрохлорид у грудне молоко у людини; дослідження у жінок, які годують груддю, не проводилися. Тому жінкам, які застосовують донепезил, слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Донепезил чинить мінімальний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

Деменція може зумовлювати погіршення здатності керувати автотранспортом чи порушувати здатність працювати з механізмами. Крім того, донепезил може викликати втомлюваність, запаморочення та м’язові спазми, здебільшого на початку лікування чи при збільшенні дози. Лікар повинен регулярно оцінювати здатність пацієнтів, які приймають донепезил, керувати транспортом чи працювати зі складними механізмами.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

Упаковка

14 таблеток у блістері, по 1 або 2 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник: Ілко Ілач Сан. ве Тідж. А.Ш. для "Уорлд Медицин Ілач Сан. Ве Тідж. А.Ш.", Туреччина

Фарм. група: Засоби, що застосовуються при деменції. Інгібітори холінестерази.

Реєстрація: UA/14493/01/02

МНН: Donepezile

Код АТХ:

(N) Засоби, що діють на нервову систему

(N06) Психоаналептики (психостимулятори)

(N06D) Препарати для лікування деменції

(N06DA) Антихолінестерази

(N06DA02) Донепезил