Амоксицилін-Клавуланат табл. п/о 875 мг + 125 мг блистер №14

діючі речовини: амоксицилін і клавуланова кислота;

1 таблетка містить амоксициліну 500 мг і клавуланової кислоти 125 мг;

допоміжні речовини: магнію стеарат, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, целюлоза мікрокристалічна;

оболонка: покриття «СелеКоатТМ» (гіпромелоза, поліетиленгліколь, титану діоксид (Е 171)).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки овальної форми з двоопуклою поверхнею, вкриті оболонкою білого або майже білого кольору, з рискою з одного боку.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування.

Код АТХ J01C R02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Амоксицилін-Клавуланат – комбінація амоксициліну, антибіотика широкого спектра антибактеріальної дії, і клавуланової кислоти, інгібітору β-лактамаз, що утворює з ним стабільні неактивні комплексні сполуки та захищає амоксицилін від розпаду. Діє бактерицидно, пригнічує синтез бактеріальної стінки.

Препарат має широкий спектр антимікробної дії.

Мікроорганізми, наведені нижче, категоризовані відповідно до чутливості до амоксициліну/клавуланату in vitro.

Чутливі мікроорганізми:

грампозитивні аероби: Bacillus anthracis, Entrerococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroids, Streptococcus pneumoniae, Streptococccus pyogenes, Streptococcus agalacticae, Streptococcus viridans, інші β-гемолітичні види Streptococcus, Staphylococcus aureus (метицилінчутливі штами), Staphylococcus saprophyticus (метицилінчутливі штами), коагулазонегативні стафілококи (метицилінчутливі штами);

грамнегативні аероби: Bordatella pertussis, Heamophilus influenza, Haemophilus parainfluenzae,Helicobacter pylori, Moraxella catarrrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Pasteurella multocida, Vibrio cholera.

Інші: Borrelia burgdorferi, Leptospirosa ictterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.

Грампозитивні анаероби: види Сlostridium, Peptococcus niger, Peptostreptococcus magnus,Peptostreptococcus micros, види Peptostreptococcus.

Грамнегативні анаероби: види Bacteroides (включаючи Bacteroides fragilis), види Capnotophaga, Eikenella corrodens, види Fusobacteruim, види Porphyromonas, види Prevotella.

Штами з можливою набутою резистентністю:

грамнегативні аероби: Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumonia, види Klebsiella, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, види Proteus, види Salmonella, види Shigella;

грампозитивні аероби: види Corynebacterium, Enterococcus faecium.

Нечутливі мікроорганізми:

грамнегативні аероби: види Acinetobacter, Citrobacter freundii, види Enterobacter, Hafnia alvei, Legionella pneumophila, Morganella morganii, види Providencia, види Pseudomonas, види Serratia, Stenotrophomas maltophilia, Yersinia enterolitica.

Інші: Сhlamidia pneumonia, Chlamydia psittaci, види Chlamydia, Сохiella burnetti, види Mycoplasma.

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні параметри двох компонентів препарату тісно пов’язані. Пік концентрації у сироватці крові обох компонентів досягається приблизно через 1 годину після перорального прийому препарату. Оптимальний рівень абсорбції досягається, якщо приймати препарат на початку прийому їжі.

Подвійна доза препарату збільшує рівень його в сироватці крові приблизно удвічі.

Обидва компоненти препарату, як клавуланат так і амоксицилін, мають низький рівень зв’язування з білками сироватки крові, приблизно 70 % з них залишаються у сироватці крові у незв’язаному стані.

Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами, таких як:

• гострий бактеріальний синусит;
• гострий середній отит;
• підтверджене загострення хронічного бронхіту;
• негоспітальна пневмонія;
• цистити;
• пієлонефрити;
• інфекції шкіри та м’яких тканин, у т. ч. целюліти, укуси тварин, тяжкі дентоальвеолярні абсцеси з поширеним целюлітом;
• інфекції кісток та суглобів, у т. ч. остеомієліти.

Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату, до будь-яких антибактеріальних засобів групи пеніцилінів.

Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (в т. ч. анафілаксії), пов’язаних із застосуванням інших бета-лактамних агентів (у т. ч. цефалоспоринів, карбапенемів або монобактамів).

Наявність в анамнезі жовтяниці або дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням амоксициліну/клавуланату

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне його застосування з препаратом може спричинити підвищення рівня амоксициліну в крові протягом тривалого часу, проте не впливає на рівень клавуланової кислоти.

Пеніциліни можуть зменшувати виведення метотрексату, що може спричинити зростання токсичності останнього.

Одночасне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном збільшує імовірність алергічних шкірних реакцій. Даних щодо одночасного застосування амоксициліну/клавуланової кислоти та алопуринолу немає.

Як і інші антибіотики, Амоксицилін-Клавуланат може впливати на флору кишечнику, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшення ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

Повідомлялося про збільшення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС) у пацієнтів, які лікуються аценокумаролом або варфарином та приймають амоксицилін. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий час або рівень МНС, а у разі потреби припиняти лікування цим лікарським засобом.

У пацієнтів, які лікуються мікофенолату мофетилом, після початку застосування перорального амоксициліну з клавулановою кислотою може зменшитися предозова концентрація активного метаболіту мікофенольної кислоти приблизно на 50 %. Ця зміна предозового рівня може не відповідати зміні загальної експозиції мікофенольної кислоти.

Особливості застосування

Перед початком терапії препаратом необхідно точно визначити, чи є в анамнезі пацієнта реакції гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів.

Серйозні, а часом навіть летальні випадки гіперчутливості (анафілактичні реакції) спостерігалися під час терапії пеніциліном. Ці реакції більш імовірні у пацієнтів з аналогічними реакціями на пеніцилін у минулому. У разі виникнення алергічних реакцій слід припинити терапію цим препаратом і розпочати альтернативну терапію. Серйозні анафілактичні реакції потребують негайного лікування із застосуванням адреналіну. Також може виникнути необхідність у оксигеотерапії, внутрішньовенному введенні стероїдів і підтримці дихальної функції, включаючи інтубацію.

У разі якщо доведено, що інфекція зумовлена мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну, необхідно оцінити можливість переходу з комбінації амоксицилін/клавуланова кислота на амоксицилін відповідно до офіційних рекомендацій.

Амоксицилін-Клавуланат не слід призначати, якщо є підозра на інфекційний мононуклеоз, оскільки під час застосування амоксициліну при цій патології спостерігалися випадки короподібного висипання.

Тривале застосування препарату іноді може спричиняти надмірне зростання нечутливої до нього мікрофлори.

Розвиток мультиформної еритеми, асоційованої з пустулами на початку лікування, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу. У такому разі необхідно припинити лікування, і надалі протипоказано застосування амоксициліну.

Побічні реакції з боку печінки виникали головним чином у чоловіків та пацієнтів літнього віку та були пов’язані з тривалим лікуванням. У дітей такі явища спостерігалися дуже рідко. В усіх групах пацієнтів симптоми зазвичай виникали під час або одразу після лікування, але у деяких випадках вони з’являлися через кілька місяців після припинення лікування. Загалом ці явища були оборотними. Побічні реакції з боку печінки можуть бути тяжкими та дуже рідко мати летальний наслідок. Вони завжди виникали у пацієнтів з тяжкими супутніми захворюваннями або при супутньому застосуванні лікарських засобів, які негативно впливають на печінку.

Пацієнтам з порушенням функції нирок необхідно коригувати дозу відповідно до ступеня ниркової недостатності (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

При лікуванні амоксициліном для визначення рівня глюкози в сечі слід застосовувати ферментативні реакції з глюкозооксидазою, оскільки інші методи можуть давати хибнопозитивні результати.

Присутність клавуланової кислоти у препараті може спричиняти неспецифічне зв’язування IgG і альбуміну на мембранах еритроцитів, внаслідок чого можливий хибнопозитивний результат тесту Кумбса.

Є повідомлення про хибнопозитивні результати тестів на наявність Aspergillus у пацієнтів, які отримували амоксицилін/клавуланову кислоту (при застосуванні тесту Bio-Rad Laboratories Platelis Aspergillus EIA). Тому такі позитивні результати у пацієнтів, які лікуються амоксициліном/клавулановою кислотою, слід інтерпретувати з обережністю та підтверджувати іншими діагностичними методами.

При застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів повідомлялося про виникнення антибіотикоасоційованого коліту, що може варіювати від легкого до загрозливого для життя ступеня. Тому важливо мати це на увазі у разі виникнення у пацієнтів діареї під час або після застосування антибіотика. У разі виникнення антибіотикоасоційованого коліту лікування препаратом слід негайно припинити та почати відповідне лікування.

Зрідка у пацієнтів, які приймають Амоксицилін-Клавуланат та пероральні антикоагулянти, може спостерігатися понаднормове подовження протромбінового часу (підвищення рівня МНС). При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг. Може бути потрібна корекція дози пероральних антикоагулянтів для підтримки необхідного рівня антикоагуляції.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок і кліренсом креатиніну 30 мл/хв і більше змінювати дозу препарату не потрібно. Якщо рівень кліренсу креатиніну менше 30 мл/хв, застосовувати препарат не рекомендується (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може спостерігатися кристалурія, головним чином при парентеральному введенні препарату. Тому для зменшення імовірності виникнення кристалурії рекомендується під час лікування високими дозами амоксициліну підтримувати адекватний водний баланс (див. розділ «Передозування»).

Амоксицилін-Клавуланат слід з обережністю призначати пацієнтам з ознаками печінкової недостатності.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень впливу препарату на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами не проводилось. Однак можливі побічні реакції (такі як алергічні реакції, запаморочення, судоми), які можуть вплинути на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат слід застосовувати згідно з офіційними рекомендаціями щодо антибіотикотерапії та даними щодо місцевої чутливості до антибіотика. Чутливість до амоксициліну/клавуланату відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом. За наявності слід звернутися до даних щодо місцевої чутливості та при необхідності провести мікробіологічне визначення та тест на чутливість.

Діапазон пропонованих доз залежить від очікуваних патогенів та їх чутливості до антибактеріальних препаратів, тяжкості захворювання та локалізації інфекції, віку, маси тіла та функції нирок хворого.

Для дорослих та дітей з масою тіла ≥ 40 кг добова доза становить 1500 мг амоксициліну/375 мг клавуланової кислоти (3 таблетки), при призначенні, як зазначено нижче.

Для дітей віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг максимальна добова доза становить 2400 мг амоксициліну/600 мг клавуланової кислоти, при призначенні, як зазначено нижче.

Якщо для лікування потрібно призначати більші дози амоксициліну, слід застосовувати інші лікарські форми такої комбінації, щоб уникнути призначення зайвих високих доз клавуланової кислоти.

Тривалість лікування визначають за клінічною відповіддю пацієнта на лікування. Деякі інфекції (наприклад остеомієліт) потребують тривалішого лікування.

Дорослим і дітям з масою тіла ≥ 40 кг призначають по 1 таблетці 3 рази на добу.

Дітям віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг – доза від 20 мг/5 мг на 1 кг маси тіла на добу до 60 мг/15 мг на 1 кг маси тіла на добу, розподілена на 3 прийоми.

Пацієнти літнього віку

Корекція дози пацієнтам літнього віку не потрібна. При необхідності дозу коригують залежно від функції нирок.

Дозування при порушенні функції нирок

Дозування базується на розрахунку максимального рівня амоксициліну. Немає необхідності змінювати дозу пацієнту при кліренсі креатиніну > 30 мл/хв.

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг

Кліренс креатиніну 10-30 мл/хв	500 мг/125 мг 2 рази на добу
Кліренс креатиніну < 10 мл/хв	500 мг/125 мг 1 раз на добу
Гемодіаліз	500 мг/125 мг кожні 24 години плюс 500 мг/125 мг під час діалізу (оскільки концентрація амоксициліну та клавуланової кислоти в плазмі крові знижується)

Діти віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг з порушенням функції нирок

Дітям віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг, кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв або дітям, які перебувають на гемодіалізі, цю форму препарату не призначають.

Дозування при порушенні функції печінки Застосовувати обережно; необхідно регулярно контролювати функцію печінки.

Таблетку слід ковтати цілою, не розжовуючи. Якщо необхідно, таблетку можна розламати навпіл та проковтнути половинки, не розжовуючи.

Для оптимальної абсорбції та зменшення можливих побічних ефектів з боку травного тракту препарат слід приймати на початку прийому їжі.

Тривалість лікування визначають індивідуально. Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без оцінки стану хворого.

Лікування можна починати з парентерального введення, а потім продовжити пероральне застосування.

Діти.

Препарат у такому дозуванні застосовують дітям віком від 6 років із масою тіла не менше 25 кг.

Інфекції та інвазії: генітальний кандидоз, кандидоз шкіри та слизових оболонок, надмірне зростання нечутливої мікрофлори.

З боку системи крові: оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія, оборотний агранулоцитоз, гемолітична анемія, збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.

З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, анафілаксія, сироваткоподібний синдром, алергічний васкуліт.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, оборотна гіперактивність, судоми, асептичний менінгіт. Судоми можуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирок або у тих, хто отримує високі дози препарату.

З боку травного тракту: діарея, нудота, біль у животі, блювання, порушення травлення, антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт), чорний «волосатий» язик.

Нудота частіше асоціюється з високими дозами препарату; симптоми з боку травного тракту можуть бути зменшені у разі прийому препарату на початку їди.

З боку гепатобіліарної системи: помірне підвищення рівня аспартатамінотрансферази та/або аланінамінотрансферази відзначається у хворих, які лікуються антибіотиками групи β-лактамів; гепатити та холестатична жовтяниця. Ці явища виникають при застосуванні інших пеніцилінів і цефалоспоринів.

Гепатити виникають головним чином у чоловіків і пацієнтів літнього віку, і їх виникнення може бути пов’язане з тривалим лікуванням препаратом. Симптоми захворювання виникають під час або одразу після лікування, але в деяких випадках можуть виникнути через кілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища можуть бути тяжкими, але зазвичай мають оборотний характер. Надзвичайно рідко спостерігаються летальні випадки у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або у пацієнтів, які одночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив на печінку.

З боку шкіри: шкірний висип, свербіж, кропив’янка, поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит, кристалурія.

У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити.

Передозування може супроводжуватися симптомами з боку травного тракту (нудота, блювання, діарея) та розладами водно-електролітного балансу, можливі збудження, безсоння, запаморочення, інколи судоми. Зазначені симптоми лікують симптоматично, особливу увагу приділяють корекції водно-електролітного балансу.

Може спостерігатися кристалурія амоксициліну, що в деяких випадках може призводити до ниркової недостатності. Є повідомлення про преципітацію амоксициліну у сечовому катетері при застосуванні внутрішньовенно амоксициліну з клавулановою кислотою у високих дозах. Слід регулярно перевіряти прохідність катетера.

Лікування: симптоматична терапія. Препарат можна видалити з кровотоку методом гемодіалізу.

В одному дослідженні у жінок з передчасним розривом оболонок плода профілактичне застосування амоксициліну з клавулановою кислотою пов’язували з підвищенням ризику некротичного ентероколіту у новонароджених. Слід уникати застосування препарату у період вагітності, крім випадків, коли лікар вважає це за необхідне.

Обидва активні компоненти препарату екскретуються у грудне молоко (немає інформації щодо впливу клавуланової кислоти на дітей, яких годують груддю). У дітей, яких годують груддю, можлива поява діареї та грибкової інфекції слизових оболонок, тому годування груддю слід припинити.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 7 таблеток у блістері; 1 або 2 блістери в коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник: Астрафарм, ТОВ, м.Вишневе , Києво-Святошинський р-н, Україна

Фарм. група: Протимікробні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Амоксицилін.

Реєстрація: UA/14149/01/01

МНН: Amoxicillin

Код АТХ:

(J) Протимікробні лікарські засоби для системного використання

(J01) Антибактеріальні препарати для системного призначення

(J01C) Бета-лактамні антибіотики, пеніциліни

(J01CR) Комбінації пеніциліну, включаючи інгібітори бета-лактамази

(J01CR02) Амоксицилін та ферментний інгібітор