Авонекс порошок д/приг. р-ну д/ін. по 30 мкг (6 млн мо) у флак. №4 з р-ком і голк

діюча речовина: interferon beta-1a;

1 флакон містить 30 мкг інтерферону бета-1а;

допоміжні речовини: альбумін людини 25 % або альбумін людини 20 %, натрію гідрофосфат, натрію дигідрофосфат, натрію хлорид;

розчинник: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Порошок та розчинник для розчину для ін`єкцій.

Фармакотерапевтична група

Імуностимулятори. Інтерферони.

Код АТС L03A B07.

• Рецидивний множинний (розсіяний) склероз, що характеризується не менше, ніж двома рецидивами протягом попередніх трьох років і відсутністю ознак його безперервного прогресуючого перебігу між рецидивами.
• У випадку демієлінізації внаслідок активного запального процесу, що потребував внутрішньовенного введення кортикостероїдів, за виключенням іншого, ніж розсіяний склероз, діагнозу, а також за наявності високого ступеня ризику розвитку клінічно вираженого множинного склерозу. 

Підвищена чутливість до природного або рекомбінантного інтерферону бета, сироваткового альбуміну людини або інших компонентів препарату, період вагітності, пацієнти з тяжкою депресією та/або суїцидальними тенденціями.

Початок терапії препаратом проводять під ретельним спостереженням лікаря, який має досвід лікування подібних захворювань.

Дорослі. Рекомендована доза становить 30 мкг (1 мл готового розчину) один раз на тиждень. Препарат вводиться внутрішньом’язово.

Збільшення терапевтичного ефекту у разі введення препарату у збільшених дозах (60 мкг) один раз на тиждень не підтверджено.

Пацієнти літнього віку за результатами показників виведення препарату не потребують коригування доз. Однак, під час клінічних досліджень у достатньої кількості пацієнтів старше 65 років визначення відмінностей реакцій порівняно з молодими пацієнтами не проводилось.

Місце внутрішьом’язового введення препарату необхідно міняти кожний тиждень.

Перед введенням препарату і протягом послідуючих 24 годин після його введення пацієнтам рекомендується застосовувати аналгетик-антипіретик для зниження активності грипоподібного симптому, обумовленого введенням Авонексу. Дані симптоми звичайно спостерігаються протягом перших місяців терапії.

Тривалість курсу лікування достовірно не встановлена і визначається індивідуально.

Після 2-х років лікування пацієнт повинен пройти клінічне обстеження та продовжувати курс терапії за індивідуальним призначенням лікаря. 

Слід припинити терапію у випадку розвитку хронічного прогресуючого розсіяного склерозу.

По можливості ін’єкції рекомендовано проводити в один і той же час і день тижня.

Для приготування розчину для ін’єкцій необхідно використовувати готовий шприц з розчинником. Не допускається використання іншого розчинника.

Вміст у шприці обережно вносять у флакон з препаратом Авонекс за допомогою пристрою BIO-SET. Слід дочекатися повного розчинення препарату. Флакон не струшувати!

Перевірити зовнішній вигляд відновленого розчину. Препарат не підлягає використанню у разі виникнення нерозчинного осаду або зміни кольору (допускається слабо-жовте забарвлення).

Після приготування відновлений розчин втягнути з флакону у шприц (1 мл) для внутрішньом’язового введення препарату Авонекс.

Флакон з препаратом призначається тільки для одноразового застосування.

Залишки препарату необхідно знищити. 

Найчастішим проявом побічної реакції інтерферонів є грипоподібний синдром. Симптоми: міалгія, гарячка, озноб, підвищена пітливість, астенія, головний біль і нудота. Ці симптоми зазвичай більш виражені на початку лікування, їх частота зменшується при подовженні терапії препаратом.

Для полегшення вказаних симптомів можна призначити аналгетик-антипіретик, який слід приймати до введення препарату і додатково через 24 години після кожної ін’єкції.

Протягом лікування можливе виникнення неврологічних симптомів, що схожі на загострення множинного склерозу: епізоди м’язових спазмів і/або м’язової слабкості, що обмежують можливість довільних рухів. Ці епізоди тимчасово зв’язані з ін’єкціями і можуть повторюватися при наступних введеннях. У деяких випадках вони можуть супроводжуватися грипоподібними симптомами.

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями:

дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1 000, < 1/100), рідко

(> 1/10 000, < 1/1 000), дуже рідко (1/10 000), невідомо (частота не визначена за даними).

З боку крові та лімфатичної системи.

Невідомо: панцитопенія, тромбоцитопенія.

З боку серцево-судинної системи.

Часто: відчуття жару.

Невідомо: вазодилатація, кардіоміопатія, застійна серцева недостатність, пальпітації, аритмія, тахікардія.

З боку нервової системи.

Дуже часто: головний біль², депресія, інсомнія.

Часто: м’язові спазми, емоціональна лабільність.

Невідомо: невротичні симптоми, синкопе³, артеріальна гірептензія, запаморочення, парестезії, конвульсії, мігрень, суїцидальні тенденції, психоз, неспокій, емоціональна лабільність.

З боку дихальної системи.

Часто: ринорея.

Рідко: диспное.

З боку шлунково-кишкового тракту.

Часто: блювання, діарея, нудота².

З боку шкіри.

Часто: висип, підвищене потовиділення, реакції в місці введення.

Нечасто: алопеція.

Невідомо: ангіоневротичний набряк, свербіж, пухирчатий висип, кропив’янка, загострення псоріазу, абсцес у місці введення1.

З боку кісток та м’язів.

Часто: м’язові судоми, біль у шиї та спині, міалгія², артралгія, больові відчуття в кінцівках, ригідність м’язів.

Невідомо: системний червоний вовчак, біль у м’язах, артрити.

З боку ендокринної системи.

Невідомо: гіпотиреоз, гіпертиреоз.

Порушення метаболізму.

Невідомо: анорексія.

З боку імунної системи.

Невідомо: анафілактичні реакції, анафілактичний шок, рекції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, утруднене дихання, кропив’янка, висип, свербіж).

З боку печінки.

Невідомо: печінкова недостатність, гепатит, аутоімунний гепатит.

З боку репродуктивної системи.

Рідко: маткові кровотечі, менорагія.

Загальні розлади.

Дуже часто: грипоподібні симптоми, підвищення температури², озноб², підвищене потовиділення².

Часто: біль/еритема/синець у місці введення ін’єкції, слабкість², втомленість², недомагання, підвищена нічна пітливість.

Нечасто: відчуття печіння в місці введення.

Невідомо: реакції запалення/некрозу/кровоточивості у місці введення ін’єкції, біль у шиї.

Зміни лабораторних показників:

Часто: зниження гематокриту, кількості лімфоцитів, лейкоцитів, нейтрофілів у крові, підвищення рівня калію, азоту сечовини в крові. 

Нечасто: зниження кількості тромбоцитів крові.

Невідомо: збільшення або зменшення маси тіла, відхилення показників печінкових ферментів.

Примітка.

1Реакції у місці введення препарату, в т.ч. больові відчуття, запалення, рідкісних випадках – абсцеси або панікуліт, що потребують хірургічного втручання.

2Частота проявів на початку лікування більш висока.

3Після введення препарату можливе знепритомнення, зазвичай одноразово на початку лікування і не повторюється при наступних введеннях препарату.

Випадки передозування невідомі. У випадку передозування необхідно звернутися до лікаря для спостереження і своєчасного проведення симптоматичної терапії. 

У зв’язку з обмеженими даними та потенційним ризиком розвитку побічних реакцій, включаючи збільшений ризик викидня, протипоказано розпочинати терапію препаратом.

При високій частоті рецидивів до початку терапії ризик тяжкого загострення у випадку вагітності збільшується. В даних випадках необхідно оцінити ризик загострення хвороби та ймовірного викидня.

Даних щодо проникнення препарату в грудне молоко немає. У зв’язку з можливим розвитком побічних реакцій у новонародженого необхідно припинити годування груддю або застосування препарату.

Діти

Офіційні клінічні дані щодо застосування препарату у дітей відсутні. Є окремі дані, щодо застосування препарату у дітей віком від 12 до 16 років у дозі 30 мкг на тиждень. Даних щодо застосування Авонексу дітям віком до 12 років відсутні, тому їм не слід призначати цей препарат.

Особливості застосування

Авонекс необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам з депресією або депресивними розладами в анамнезі. Відомо, що при застосуванні інтерферонів можливе виникнення депресивного стану та поява суїцидальних думок, у пацієнтів з розсіяним склерозом частота цих явищ зростає. Пацієнтів необхідно про це попередити та при виникненні будь-яких проявів депресії та/або суїцидальних думок негайно звернутися до лікаря. За такими хворими необхідно встановити ретельне спостереження протягом лікування і при необхідності застосовувати відповідні лікувальні заходи. У ряді випадків може виникнути потреба припинити прийом препарату Авонекс.

Слід з обережністю застосовувати препарат хворим, у яких раніше спостерігались судомні напади і хворим, що застосовують протиепілептичні препарати, особливо у випадках, коли їх прийом не забезпечує належного контролю захворювання.

Пацієнтам з тяжкою формою ниркової або печінкової недостатності, а також у випадках вираженого пригнічення кістковомозкового кровотворення необхідно з обережністю та під ретельним наглядом лікаря застосовувати препарат.

При застосуванні інтерферону бета було відмічено виникнення явищ порушення функції печінки у вигляді підвищення рівня печінкових ферментів в сироватці крові, гепатиту, аутоімунного гепатиту, печінкової недостатності. Необхідно ретельно контролювати стан хворих щодо виникнення ознак порушень функції печінки, особливо при сумісному застосуванні з гепатотоксичними препаратами. Можливість посилення дії при сумісному прийомі з іншими лікарськими засобами і продуктами з гепатотоксичною дією (наприклад, алкоголь) не досліджувалась. 

Пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями, такими як стенокардія, застійна серцева недостатність або аритмія, необхідно ретельно контролювати клінічні лабораторні показники та слідкувати за перебігом захворювання під час терапії Авонексом. Прояви грипоподібного симптому, обумовленого застосуванням препарату, можуть призвести до стресового стану у таких хворих.

При застосуванні інтерферонів виникають відхилення лабораторних показників, тому окрім лабораторних аналізів, що проводять хворим із розсіяним склерозом, у ході лікування рекомендується контролювати кількість формових елементів крові, включаючи тромбоцити, визначення лейкоцитарної формули та біохімічний аналіз функції печінки, включаючи печінкові ферменти. Хворі з ознаками пригнічення кісткового мозку можуть потребувати більш ретельного дослідження крові.

При застосуванні Авонексу в сироватці крові можуть з’являтися антитіла, що знижують активність інтерферону бета-1а, внаслідок цього зменшують клінічну ефективність препарату. Дані свідчать, що через 12 місяців після лікування приблизно у 5 – 8 % пацієнтів у сироватці крові з’являються антитіла до інтерферону бета-1а. 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Вплив Авонексу на швидкість при керуванні автотранспортом та роботі зі складними механізмами не досліджувався. Деякі побічні реакції з боку центральної нервової системи можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами. 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Спеціальні дослідження взаємодії Авонексу з іншими лікарськими засобами, в тому числі з кортикостероїдами та препаратами адренокортикотропного гормона (АКТГ), не проводились. Результати клінічних досліджень свідчать про можливість сумісного застосування Авонексу з кортикостероїдами та АКТГ під час загострення захворювання.

Відомо, що інтерферони мають властивість знижувати активність ферментів системи цитохром Р450. У зв’язку з цим необхідно з обережністю застосовувати Авонекс з препаратами, кліренс яких значною мірою залежить від системи цитохром Р450, наприклад, протиепілептичні засоби та антидепресанти.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Інтерферони є природними білками, що продукуються еукаріотичними клітинами у відповідь на вірусну інфекцію і дію інших біологічних факторів. Інтерферони є цитокінами, що являються медіаторами антивірусної, антипроліферативної та імуномоделюючої системи організму.

Бета-інтерферон синтезується різними видами клітин, включаючи фібробласти і макрофаги. Натуральний інтерферон і препарат Авонекс (інтерферон бета-1а) існують в глікозильованому стані та мають у своєму складі єдиний комплексний вуглеводневий фрагмент, зв’язаний з атомом N. Глікозилювання білків впливає на їх стабільність, активність, розподіл і період напіввиведення.

Біологічні властивості препарату Авонекс визначаються здатністю інтерферону бета-1а зв’язуватися зі специфічними рецепторами на поверхні клітин. У результаті цього зв’язування запускається складний каскад міжклітинних взаємодій, що призводить до інтерферон-обумовленой експресії багаточисельних генних продуктів і маркерів, до яких належать основний комплекс гістосумісності І класу, білок Мх, 2'/5'- олігоаденілатсинтетаза, β2- мікроглобулін і неоптерин. Наявність деяких із даних сполук було виявлено в сироватці і клітинних фракціях крові пацієнтів, що застосовували Авонекс. Після внутрішньом’язового введення однієї дози препарату вміст вказаних сполук у сироватці залишається підвищеним протягом 4 – 7 днів.

Взаємозв’язок механізму дії препарату Авонекс при лікуванні розсіяного склерозу із запуском біологічних взаємодій, що описані вище, невідомий, оскільки недостатньо вивчена патофізіологія розсіяного склерозу.

Фармакокінетика. Фармакокінетичні характеристики препарату Авонекс (інтерферону бета-1а) досліджувались за результатами вимірювань антивірусної активності інтерферону.

Після одноразового внутрішньом’язового введення препарату пікових рівнів антивірусної активності досягає в період від 5 до 15 годин. Період напіввиведення становить близько 10 годин. Біодоступність препарату становить приблизно 40 %. Біодоступність при внутрішньом’язовому введенні препарату в три рази вища, ніж при підшкірному введенні.

Основні фізико-хімічні властивості

білий або майже білий ліофілізований порошок або щільна маса.

Зберігати в недоступному для дітей та захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС. Не заморожувати. 

Готовий розчин зберігати в недоступному для дітей та захищеному від світла місці при температурі 2 – 8 ºС. Не заморожувати. 

Термін придатності

2 роки.

Упаковка

1 флакон з 1 шприцом та з розчинником і голкою в пластиковому лотку. По 4 пластикових лотки в картонній коробці. 

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник: Біоген Айдек Мануфактурінг АпС, Данія/Сполучене Королівство

Фарм. група: Імуностимулятори. Інтерферони.

Реєстрація: № UA/10296/01/01 від 07.12.2009. Наказ № 924 від 07.12.2009

МНН: Iinterferon beta-1b

Код АТХ:

(L) Протипухлинні лікарські засоби та імуномодулятори

(L03) Імуностимулятори

(L03A) Імуностимулятори

(L03AB) Інтерферони

(L03AB07) Інтерферон бета-1a