Дипіридамол табл. 25 мг блістер №40 (10х4)

Борщагівський ХФЗ, НВЦ, ПАТ, м.Київ, Україна
Форма випуску:
Інструкція вказана для Дипіридамол табл. 25 мг блістер №40 (10х4)

Склад

діюча речовина: дипіридамол;

1 таблетка містить дипіридамолу (у перерахуванні на 100 % суху речовину) – 25 мг;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, лактози моногідрат, кальцію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки.

Фармакотерапевтична група

Антитромботичні засоби. Антиагреганти. Дипіридамол. Код АТС В01А С07.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Дипіридамол розширює коронарні судини, підвищує об’ємну швидкість коронарного кровотоку, поліпшує постачання міокарда киснем, підвищує його стійкість до гіпоксії. Сприяє поліпшенню кровообігу в колатеральній судинній мережі при порушеннях такого в основних коронарних судинах. Знижує загальний периферичний судинний опір, незначною мірою знижує системний артеріальний тиск, поліпшує мозковий кровообіг. Дипіридамол – конкурентний інгібітор аденозиндезамінази – ензиму, що розщеплює аденозин та сприяє підвищенню утворення аденозину, який бере участь в ауторегуляції коронарного кровотоку. Препарат гальмує агрегацію тромбоцитів і перешкоджає тромбоутворенню. Зазначений ефект, очевидно, обумовлений стимуляцією синтезу простацикліну та інгібіцією біосинтезу тромбоксанів. З підвищенням синтезу простацикліну в судинній стінці пов’язаний вплив препарату на метаболізм арахідонової кислоти. Антиагрегаційна активність дипіридамолу подібна до такої ацетилсаліцилової кислоти.

Фармакокінетика.

Біодоступність препарату становить 37-66 %. Час досягнення максимальної концентрації у крові – 40-60 хвилин. Зв’язок з білками плазми крові – 80-95 %. Швидко проникає у тканини. Метаболізується у печінці з утворенням моноглюкуроніду, який виводиться з жовчю.

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею жовтого із зеленуватим відтінком кольору.

Показання Дипіридамол табл. 25 мг блістер №40 (10х4)

  • Профілактика та лікування артеріальних і венозних тромбозів та їх ускладнень (зокрема профілактика тромбоемболії після операції протезування клапанів серця);
  • порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом;
  • порушення мікроциркуляції (у складі комплексної терапії).

Протипоказання Дипіридамол табл. 25 мг блістер №40 (10х4)

  • Підвищена чутливість до дипіридамолу або до інших компонентів препарату;
  • гострий інфаркт міокарда;
  • нестабільна стенокардія;
  • декомпенсована серцева недостатність;
  • тяжкі порушення серцевого ритму;
  • тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст.);
  • колапс;
  • геморагічні діатези, захворювання зі схильністю до кровотеч (наприклад, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки);
  • тяжка ниркова або печінкова недостатність;
  • розповсюджений стенозуючий атеросклероз коронарних артерій;
  • субаортальний стеноз аорти;
  • бронхіальна астма, обструктивні захворювання легень.

Діти

Препарат застосовувати дітям віком від 12 років.

Особливості застосування

З обережністю призначати пацієнтам:

  • з артеріальною гіпотензією;
  • з тяжкою патологією коронарних артерій (наприклад, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, серцева недостатність) – через вазодилятаційний ефект може посилюватися загруднинний біль; призначення великих доз препарату може спричинити синдром «обкрадання» (зменшення кровопостачання ішемізованих ділянок міокарда);
  • з міастенією гравіс (ризик загострення) – може знадобитися корекція доз дипіридамолу;
  • при одночасному застосуванні препаратів, що підвищують ризик кровотечі.

Застосування дипіридамолу може призвести до загострення мігрені.

Застосування високих доз дипіридамолу може призводити до підвищення рівня печінкових ферментів у плазмі крові та печінкової недостатності. Зареєстровані випадки включення некон’югованого дипіридамолу в жовчних каменях (до 70 % від сухої маси конкремента) у пацієнтів літнього віку з ознаками холангіту при прийомі дипіридамолу протягом кількох років.

Даних щодо застосування препарату пацієнтам літнього віку, при печінковій або нирковій недостатності немає, тому у цих випадках його слід застосовувати з обережністю.

Під час лікування слід утримуватися від частого вживання міцної кави або чаю.

Препарат не слід застосовувати пацієнтам з дефіцитом лактази, галактоземією, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції (препарат містить лактозу).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Можливе зниження артеріального тиску та недостатність кровопостачання головного мозку, що виникає внаслідок цього, може вплинути на здатність керувати автотранспортними засобами або роботу з потенційно небезпечними механізмами, тому слід дотримуватися обережності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Аденозин: дипіридамол інгібує зворотне захоплення аденозину та підвищує його плазмові рівні та серцево-судинні ефекти (істотний ризик токсичності). Слід коригувати дози аденозину при одночасному застосуванні.

Флударабін: можливе зниження поглинання флударабіну та зниження його ефективності.

Антикоагулянти кумаринового типу, ацетилсаліцилова кислота, гепарин, клопідогрел, а також β-лактамні антибіотики (пеніциліни, цефалоспорини), тетрацикліни, хлорамфенікол: посилення їх антикоагулянтного, антиагрегаційного ефекту. Комбінація дипіридамолу і кумаринових антикоагулянтів, гепарину не змінює протромбінового часу, але може збільшити ризик серйозних кровотеч.

Феніндіон: антиагрегантна дія дипіридамолу підвищує антикоагулянтний ефект феніндіону.

Інгібітори холінестерази: дипіридамол може протидіяти антихолінестеразним ефектам інгібіторів холінестерази, що може викликати загострення міастенії гравіс.

Антигіпертензивні препарати: підвищення їх гіпотензивної дії.

Антациди, сорбенти та обволікаючі засоби: зменшення всмоктування дипіридамолу та, як наслідок, зменшення його концентрації у крові та зниження ефективності.

Похідні ксантину (кофеїн, теофілін, амінофілін), продукти, що містять кофеїн: послаблення коронаророзширювального ефекту дипіридамолу, зменшення його ефективності.

Дигоксин: можливе незначне підвищення абсорбції дигоксину.

Спосіб застосування та дози Дипіридамол табл. 25 мг блістер №40 (10х4)

Препарат застосовувати внутрішньо за 1 годину до прийому їжі, не розжовувати, не розламувати, запивати невеликою кількістю води. Рекомендована середньодобова доза для дорослих та дітей віком від 12 років – 75-225 мг (3-9 таблеток), яку слід розподілити на 3 прийоми. У тяжких випадках дозу поступово підвищувати до 600 мг.

Курс лікування залежить від характеру, тяжкості захворювання і триває, як правило, від кількох тижнів до кількох місяців.

Побічні реакції Дипіридамол табл. 25 мг блістер №40 (10х4)

мунна система: алергічні реакції, реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, шкірні висипання, кропив’янку, бронхоспазм, ангіоедему.

Нервова система: головний біль, запаморочення судинного генезу, слабкість, непритомність, тремор.

Серцево-судинна система: біль у грудях, відчуття серцебиття, загострення симптомів ішемічної хвороби серця, таких як стенокардія, аритмія (в т.ч. тахікардія, брадикардія), інфаркт міокарда, артеріальна гіпотензія, відчуття жару, гіперемія шкіри обличчя (припливи), синдром коронарного обкрадання.

Травний тракт: диспепсія, епігастральний дискомфорт/біль, нудота, блювання, діарея.

Гепатобіліарна система: підвищення рівня печінкових ферментів; були повідомлення про те, що дипіридамол входить до складу каменів жовчного міхура.

Інші: міалгія, артрит, підвищена кровоточивість під час або після хірургічних втручань, кровотеча, тромбоцитопенія, зміни функціональних властивостей тромбоцитів.

Передозування Дипіридамол табл. 25 мг блістер №40 (10х4)

Симптоми: загальна вазодилятація, артеріальна гіпотензія, підвищена пітливість, головний біль, дратівливість, напади стенокардії, тахікардія, відчуття тепла в тілі, почервоніння шкіри обличчя, слабкість, запаморочення.

Лікування: симптоматична терапія: промивання шлунка, викликання блювання, заходи щодо зменшення всмоктування препарату. Повільне внутрішньовенне введення ксантинових дериватів (наприклад, 50-100 мг амінофіліну протягом 1 хвилини) блокує судинорозширювальну дію дипіридамолу. Для усунення артеріальної гіпотензії показане введення вазопресорних агентів, особливо мезатону в дозі 0,5-1 мл внутрішньом’язово. У випадку нападів стенокардії застосовувати нітрогліцерин під язик.

Оскільки дипіридамол має високий ступінь зв’язування з білками плазми крові, діаліз неефективний.

Застосування в період вагітності або годування груддю Дипіридамол табл. 25 мг блістер №40 (10х4)

У період вагітності препарат не застосовувати.

Препарат проникає у грудне молоко, тому на період застосування препарату годування груддю слід припинити.

Умови зберігання Дипіридамол табл. 25 мг блістер №40 (10х4)

Термін придатності

4 роки.

Умови зберігання

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.,

Категорія відпуску

За рецептом.

Дата оновлення информації: 07.06.2024 р.

© likiteka 2024