Люверіс пор. д/р-ну д/ін. 75 МО фл., з розч. у амп. 1 мл №3

1 флакон містить 75 МО лютропіну альфа;

допоміжні речовини: сахароза, двозаміщений фосфат натрію дигідрат, одно заміщений фосфат натрію моногідрат, полісорбат 20, фосфорна кислота концентрована, гідроокис натрію, L-метіонін;

розчинник: 1 мл води для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група

Гонадотропіни. 

Фармакологічні властивості

Лютропін альфа є рекомбінантним людськимлютеїнізуючим гормоном, глікопротеїном, що складається з нековалентнозв’язанихa- та b-субодиниць. Лютеїнізуючий гормон зв’язуються з рецепторами, якізв’язують також хор іонічний гонадотропін (ХГЛ), на клітинах теки (і гранульози) яєчника та клітинах Лейдіга сім’яників. Цей ЛГ/ХГЛ трансмембранний рецептор єчленом суперсімейства рецепторів, зв’язаних з протеїном G; специфічною длянього є наявність великого над клітинного домену. In vitro спорідненістьрекомбінантного лЛГ до рецептора ЛГ/ХГЛ, виділеного із пухлинних клітин Лейдіга (МА-10), має проміжне між спорідненістю ХГЛ та гіпофізарного лЛГ значення, алетакий же порядок. В яєчниках впродовж фолікулярної фази ЛГ стимулює в клітинах теки секрецію андрогенів, які в подальшому використовуються в клітинах гранульози як субстрат ферменту ароматази для продукції ест радіолу, що підтримує індукований ФСГ розвиток фолікулів. В середині циклу високий рівеньЛГ ініціює утворення жовтого тіла та овуляцію. Після овуляції ЛГ стимулює продукцію прогестерону в жовтому тілі, підсилюючи перетворення холестерину напрегненолон.

При стимуляції розвитку фолікулів у жінок зановуляцією і недостатньою секрецією ЛГ та ФСГ первинний ефект від введеннялютропіну альфа полягає в посиленні секреції ест радіолу в фолікулах, ріст яких стимулюється ФСГ.

В проведених клінічних випробуваннях частотаовуляцій у перерахунку на цикл становила 70-75 %.

Комбіноване застосування р-лЛГ та р-лФСГ непорівнювалось безпосередньо із застосуванням hMG.

Фармакокінетика. Фармакокінетика лютропінуальфа у дозах від 75 МО до 40000 МО вивчалась у жінок-добровольців з десенсибілізованим гіпофізом.

Фармакокінетичний профіль лютропіну альфа подібний до такого лЛГ, виділеного із сечі. Після внутрішньо венного введення лютропінальфа швидко розподіляється, час початкового напіврозподілу становить приблизно 1 годину, та виводиться з організму з часом кінцевого напів виведення близько 10-12 годин. Сталий об’єм розподілу становить приблизно 10 - 14 л. Длялютропіну альфа показана лінійна фармакокінетика, що оцінювалось за AUC, яка є прямо пропорційною введеній дозі. Загальний кліренс становить біля 2 л/год. і менше 5% від введеної дози виводиться з сечею. Середній час перебування в організмі становить приблизно 5 годин.

Після підшкірного введення абсолютна біодоступність становить приблизно 60 %; кінцевий час напів виведення дещо подовжується. Фармакокінетика лютропіну альфа після одноразового та повторних введеньЛюверісу^® порівнянна і коефіцієнт акумуляції лютропіну альфа мінімальний. При одночасному введенні з фолітропіном альфа фармакокінетичноївзаємодії не спостерігається.

Люверіс^® разом з препаратомфолікулостимулювального гормону (ФСГ) рекомендується для стимуляції розвитку фолікулів у жінок з тяжкою недостатністю ЛГ та ФСГ (рівень ендогенного ЛГ у крові< 1,2 МО/л).

Люверіс^® протипоказаний хворим з:

підвищеною чутливістю до гонадотропінів абобудь-якого з інгредієнтів;

карциномою яєчника, матки або молочних залоз;

активними, нелікованими пухлинами гіпоталамуса та гіпофіза;

збільшенням яєчників або кістами, які не є наслідком синдрому полікістозних яєчників;

гінекологічними кровотечами неясного походження;

вагітність та лактація.

Особливості застосування

Перед початком лікування має бути оцінена неплідність пари з огляду на придатність для лікування і виявлені передбачувані протипоказання до вагітності. Цей лікарський препарат не можна застосовувати, якщо немає можливості отримати ефективну реакцію, тобто при недостатності яєчників, новоутвореннях статевих органів, несумісних з вагітністю, абофіброїд них пухлинах матки, несумісних з вагітністю. Крім того, пацієнти маютьбути обстежені щодо гіпотиреозу, недостатності кори надниркових залоз, гіперпролактинемії та наявності гіпофізарних або гіпоталамічних пухлин; їм маєбути призначене відповідне специфічне лікування.

Пацієнти, що піддаються стимуляції яєчників, мають підвищений ризик розвитку гіперстимуляції внаслідок надмірної секреції естрогенів та розвитку багатьох фолікулів.

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГСЯ) може стати серйозним медичним ускладненням, що характеризується наявністю великиховаріальних кіст, схильних до розриву. Розрив кісти під дією препарату може виникнути лише в поодиноких випадках, але цей стан провокується введенням ХГЛдля стимуляції овуліції. Отже, у таких випадках розсудливо відмінити введенняХГЛ та запропонувати пацієнтці утриматись від статевих зносин або застосовувати запобіжні засоби протягом щонайменше 4 днів.

Для всіх пацієнтів, а особливо для хворих з синдромом полікістозних яєчників, до та впродовж стимулюючої терапії рекомендується ретельний моніторинг оваріальної реакції за даними ультразвукового обстеження.

У пацієнтів, що піддаються індукції овуляції, частота багатоплідних вагітностей та народжень більша порівняно з природним заплідненням.

Для зменшення ризику СГСЯ та багатоплідних вагітностей рекомендується ультразвукове сканування та визначення рівняест радіолу. При ановуляції ризик розвитку СГСЯ збільшується при рівніест радіолу, більшому за 900 пг/мл (3300 пмоль/л), та наявності більш, ніж 3фолікулів діаметром 14 мм або більше.

Додержування рекомендованих доз Люверісу^®та ФСГ, режиму введення та ретельного моніторингу терапії зменшить частотугіперстимуляції яєчників та багатоплідних вагітностей.

У клінічних випробуваннях було показано, що лікарський препарат збільшує чутливість яєчників до фолітропіну альфа. Якщо збільшення дози ФСГ проводити належним чином, то приріст дози необхідно робити найкраще з 7 - 14-денними інтервалами на

37,5 МО – 75 МО.

При клінічних випробуваннях не повідомлялось про підвищену чутливість до лютропіну альфа.

Прямого порівняння Люверісу^® разом з ФСГ та людського менопаузального гонадотропіну (МГЛ) не проводилось. Порівняння зданими, отриманими раніше, дає змогу припустити, що частота овуляції при застосуванні Люверісу^® разом з ФСГ подібна до такої, щоспостерігалась при введенні МГЛ.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Люверіс^® не вводився в суміші зіншими лікарськими препаратами в складі однієї ін’єкції, за виключеннямфолітропіну альфа, для якого було доведено, що сумісне введення не впливає суттєво на активність, стабільність, фармакокінетичні та фармакодинамічнівластивості діючих речовин.

 Користування Люверісом^® необхідно розпочинати під наглядом фахівця, добре обізнаного з проблемами лікування неплідності. Самостійне введення Люверісу^® можливе лише для добре мотивованих пацієнтів, навчених належним чином, та таких, що мають можливість консультацій з фахівцем.

У жінок з недостатністю секреції ЛГ та ФСГ метою терапії Люверісом^® в поєднанні з ФСГ є розвиток єдиного дозрілогоГраафова фолікула, з якого після введення людського хор іонічного гонадотропіну (ХГЛ) вивільнюється ооцит. Люверіс^® застосовується у вигляді курсу щоденних ін’єкцій одночасно з ФСГ. Оскільки у таких хворих спостерігається аменорея і низький рівень секреції ендогенних естрогенів, лікування можна розпочинати в будь-який час.

На сьогодні всі клінічні спостереження застосуванняЛюверісу^® за таким показанням одержані при одночасному введенніфолітропіну альфа.

Люверіс^® призначений для підшкірного введення. Порошок слід розчинити у розчиннику, що додається, безпосередньо перед застосуванням.

Лікування проводять, враховуючи індивідуальну реакцію хворої, яка оцінюється (і) за ультразвуковим дослідженням розміру фолікула та (іі) рівнем ест радіолу. Рекомендують розпочинати з 75 МО лютропінуальфа (тобто одного флакону Люверісу^®) щоденно разом з 75-150 МОФСГ.

Якщо збільшення дози ФСГ проводити належним чином, то приріст дози необхідно робити найкраще з 7 - 14-денними інтервалами на 37,5МО – 75 МО. Припустимо збільшити тривалість стимуляції у будь-якому одному лікувальному циклі до 5 тижнів.

При одержанні оптимальної відповіді необхідне одноразове введення 5000 МО –

10000 МО ХГЛ через 24 - 48 год. після останньої ін’єкції Люверісу^® та ФСГ. Пацієнтці рекомендується у день введенняХГЛ та наступного дня мати статеві зносини.

Альтернативно може бути проведене внутрішньо матковезапліднення.

Треба враховувати ймовірну необхідність підтримкилютеальної фази, оскільки відсутність сполук з лютеотропною активністю (ЛГ /ХГЛ) після овуляції може спричинити передчасну недостатність жовтого тіла.

Якщо спостерігається надмірна реакція, лікування необхідно припинити та відмінити введення ХГЛ. Лікування у наступному циклі необхідно розпочати з нижчої, ніж у попередньому циклі, дози ФСГ.

Люверіс^® застосовують для стимуляції розвитку фолікула разомз фолітропіном альфа. З огляду на це, важко віднести небажані ефекти до якогось одного з препаратів, що були застосовані.

Накопичено великий пост маркетинговий досвід щодо безпеки використання лікарських препаратів, що містять людський лютеїнізуючийгормон (лЛГ), виділений із сечі. Очікується, що профіль безпеки Люверісу^®дуже схожий на такий лЛГ, виділеного із сечі, за виключенням реакційгіпер чутливості та порушень у місці введення.

У клінічних випробуваннях у місці ін’єкціїспостерігались незначні та помірні місцеві реакції (гематома, біль, почервоніння, свербіж або припухання), відповідно, у 7,4 % та 0,9 % від загальної кількості ін’єкцій. Про значні реакції у місці ін’єкцій неповідомлялось. На сьогодні повідомлень про системні алергічні реакції на введення Люверісу немає.

Синдром гіперстимуляції яєчників спостерігався менше, ніж у 6 % хворих, яким вводили Люверіс^®. Про тяжкі випадки синдрому гіперстимуляції яєчників не повідомлялось.

У поодиноких випадках з терапією людськимменопаузальним гонадотропіном можуть бути пов’язані тромбоемболічні явища, перекручування яєчників (ускладнення, спричинене збільшенням яєчників) тагемоперітонеум. Хоча такі побічні явища і не спостерігались, не можна виключити можливості їх появи при застосування Люверісу^®.

Може також мати місце позаматкова вагітність, особливо у жінок, які мають в попередній історії хвороби захворювання труб.

Для оцінки частоти прийняті такі позначення (випадки/ кількість хворих): дуже поодинокі: < 1/10000, поодинокі: >1/10000, <1/1000, нечасті: > 1/1000, < 1/100, часті: > 1/100, < 1/10, дужечасті: > 1/10.

Згідно з оцінкою частоти зустрічальності після введення Люверісу^® можуть спостерігатись такі побічні ефекти.

Часті. Порушення в місці введення: реакції в місціін’єкції.

Загальні порушення: головний біль, сонливість.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, біль у черевній порожнині, біль у тазовій ділянці.

Репродуктивні порушення: синдром гіперстимуляції яєчників, оваріальні кісти, біль у грудях.

Спостережувані побічні явища відповідають таким, щомають місце при застосуванні інших лікарських препаратів, які містять лЛГ, за виключенням місцевих реакцій, які мають значно меншу частоту при використанніЛюверісу^®.

Ефекти передозування лютропіну альфа невідомі, проте існує можливість розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників, описаного детальніше в розділі “Особливості застосування”.

Одноразові дози лютропіну альфа до 40000 МО, щовводили здоровим жінкам – добровольцям, не викликали серйозних побічних явищ тадобре переносились.

Люверіс^® не можна застосовувати у період вагітності та лактації.

Зберігати в місцях, недоступних для дітей, при температурі до 25°С, в оригінальній упаковці для захисту від світла. Невикористаний розчин має бути знищеним.

Термін придатності

2 роки.

Форма випуску

Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

Категорія відпуску

По рецепта.

Виробник: Мерк Сероно С.А., Швейцарія

Реєстрація: UA/0384/01/01

МНН: Lutropin alfa

Код АТХ:

(G) Лікарські засоби для лікування захворювань урогенітальних органів та статеві гормони

(G03) Статеві гормони та модулятори статевої системи

(G03G) Гонадотропіни та стимулятори овуляції

(G03GA) Гонадотропін

(G03GA07) Лутропін альфа