Монофер р-н д/ін. та інф. 100 мг/мл амп. 1 мл №5

діюча речовина: заліза (ІІІ) ізомальтозид 1000;

1 мл містить заліза (ІІІ) ізомальтозиду 1000 у перерахуванні на залізо100 мг;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій; натрію гідроксид або кислота хлористоводнева розведена.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій/інфузій.

Фармакотерапевтична група

Антианемічні засоби. Препарати заліза.

Код ATХ B03A C.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Монофер^®, розчин для ін'єкцій/інфузій, являє собою колоїд із щільно зв'язаним залізом у сфероїдальних частках карбогідрату заліза. Кожна частка складається з ядра заліза (III) і вуглеводної оболонки ізомальтозидів, які оточують і стабілізують ядро. Комплекс заліза (III) з вуглеводною оболонкою надає часткам структуру, що схожа на феритин, який, як вважається, захищає від токсичності незв'язаного неорганічного заліза (III). Залізо доступне в неіонній водорозчинній формі у водному розчині, рН якого становить від 5,0 до 7,0. Препарат має низьку токсичність, тому Монофер^® може застосовуватись у великих дозах.

Терапевтичний ефект може спостерігатись протягом декількох днів після застосування препарату Монофер^®, що проявляється в збільшенні ретикулоцитів. Вміст феритину в сироватці крові досягає максимальних показників приблизно на 7-9 день після внутрішньовенного введення дози препарату Монофер^® і повільно повертається на початковий рівень приблизно через 3 тижні.

Фармакокінетика.

У складі препарату Монофер^® є залізо у щільно зв'язаному комплексі, що дозволяє контрольоване і повільне вивільнення біодоступного заліза до залізозв'язувальних протеїнів з невеликим ризиком виникнення вільного заліза.

Після внутрішньовенного введення заліза ізомальтозид 1000 швидко захоплюється клітинами в ретикулоендотеліальній системі (РЕС), особливо в печінці і селезінці, звідки залізо повільно виводиться. Період напіввиведення для циркулюючого в плазмі крові заліза становить 5 годин, а для загального заліза (зв’язаного та циркулюючого) – 20 годин. Циркулююче залізо видаляється з плазми клітинами ретикулоендотеліальної системи, яка розділяє комплекс на його компоненти: залізо і ізомальтозид 1000. Залізо одразу зв'язується з доступними протеїнами для формування гемосидерину або феритину, фізіологічними формами зберігання заліза або, меншою мірою, – з транспортною молекулою трансферину. Залізо, яке підлягає фізіологічному контролю, відновлює гемоглобін і поповнює дефіцит запасів заліза.

Залізо не виводиться легко з організму, і його накопичення може бути токсичним. Через розмір комплексу Монофер^® не виводиться за допомогою нирок. Незначна кількість заліза виводиться із сечею і екскрементами. Ізомальтозид 1000 або метаболізується, або екскретується.

Основні фізико-хімічні властивості

розчин темно-коричневого кольору. Без ознак осаду.

Лікування залізодефіцитної анемії у випадку неефективності або неможливості терапії пероральними препаратами заліза або при необхідності швидкого введення заліза в стаціонарних умовах.

Підвищена чутливість до діючої або допоміжних речовин препарату.

Анемія, не зумовлена дефіцитом заліза (гемолітична анемія).

Надлишок заліза у організмі або порушення процесу його утилізації (гемохроматоз, гемосидероз).

Бронхіальна астма, алергічна екзема або інші атипічні алергічні захворювання у анамнезі.

Декомпенсований цироз печінки та гепатит.

Ревматоїдний артрит із симптомами активного запалення.

Особливі заходи безпеки

Парентеральне введення всіх комплексів препаратів заліза може призвести до негайної тяжкої і потенційно летальної реакції гіперчутливості. Ризик підвищується у пацієнтів із виявленою алергічною реакцією (на лікарські засоби). Отже, необхідна постійна наявність реанімаційних лікарських засобів та присутність персоналу, який пройшов навчання з виявлення і лікування анафілактоїдних реакцій.

Існує особливо підвищений ризик алергічних реакцій під час парентерального введення комплексів препаратів заліза у хворих з імунними або запальними захворюваннями (системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит).

Особливості застосування

Діагноз залізодефіцитної анемії повинен бути підтверджений відповідними лабораторними дослідженнями (феритин в сироватці крові, залізо в сироватці, всмоктування трансферину або гіпохромія еритроцитів).

Пацієнтам із гострою або хронічною інфекцією парентеральне введення препаратів заліза слід здійснювати з обережністю. Монофер^® не можна застосовувати пацієнтам із захворюванням на бактеріємію. Оскільки немає досліджень за участю пацієнтів із порушеннями печінки, препарат Монофер^® не призначають пацієнтам з декомпенсованим цирозом печінки та гепатитом. Немає обмежень застосування препарату при захворюваннях нирок.

Можуть виникнути випадки артеріальної гіпотензії, якщо внутрішньовенні ін'єкції вводяться занадто швидко.

Немає особливих рекомендацій щодо застосування пацієнтам похилого віку. Коригування дози не потрібно.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Як і у випадку з усіма парентеральними препаратами заліза, при одночасному застосуванні із пероральними препаратами заліза абсорбція пероральних препаратів зменшується. Пероральну терапію препаратами заліза не слід проводити раніше ніж через 5 днів після останньої ін'єкції препарату Монофер^®. Було встановлено, що великі дози парентеральних препаратів заліза призводять до забарвлення в коричневий колір зразків сироватки крові, які були взяті через чотири години після введення препаратів. Парентеральні препарати заліза можуть призвести до псевдозавищення показників білірубіну в сироватці крові і псевдознижених показників кальцію в сироватці крові.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Немає даних щодо впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, але слід враховувати можливість побічних реакцій з боку нервової системи.

Дорослі

Призначають у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції, інфузії загальної дози, внутрішньовенної крапельної інфузії або прямої ін’єкції у венозний контур діалізатора. Не можна застосовувати одночасно з пероральними препаратами заліза, оскільки всмоктування перорального препарату заліза може знизитися.

Розрахунок загальної дози заліза

Пацієнти із залізодефіцитною анемією

Дози та схема застосування препарату Монофер^® встановлюються індивідуально для кожного пацієнта на основі розрахунку загального дефіциту заліза. Оптимальний рівень гемоглобіну може відрізнятися в різних групах пацієнтів. Дотримуйтесь рекомендацій, таких як практичні клінічні рекомендації (KDIGO) щодо анемії при хронічному захворюванні нирок та рекомендацій ЕССО (Європейської організації з вивчення хвороби Крона) щодо запальних захворювань кишечника. Доза препарату Монофер^® виражена в мг елементарного заліза.

Загальна доза заліза розраховується за нижченаведеною формулою Ганзоні, де гемоглобін позначається як Hb:

Общая доза железа (мг железа) = масса тела(А) в кг х (желаемое значение гемоглобина в г/л – реальное значение гемоглобина больного г/л)(В) х 0.24 (С) + депонированное железо(D) в мг.

(A) Рекомендується використовувати ідеальну масу тіла пацієнта або масу тіла до вагітності

(B) Для перерахунку Hb [мМ] в Hb [г/дл] потрібно помножити Hb [мМ] на коефіцієнт 1,61145

(C) Коефіцієнт 2,4 = 0,0034 x 0,07 x 10,000

0,0034: Вміст заліза в гемоглобіні становить 0,34%

0,07: Об’єм крові 70 мл/кг ваги тіла ≈ 7% від ваги тіла

10,000: Коефіцієнт перерахунку 1 г/дл = 10,000 мг/л

(D) Для людини з вагою тіла більше 35 кг запаси заліза становлять приблизно 500 мг

До залізодефіцитної анемії призводить повне вичерпання запасів заліза. Терапія препаратами заліза повинна поповнити як запаси заліза, так і вміст заліза в гемоглобіні. Після поповнення загального дефіциту заліза пацієнтам може знадобитись подальша терапія препаратом Монофер^® для підтримки необхідного рівня гемоглобіну і прийнятних граничних значень інших параметрів заліза.

Поповнення заліза при втраті крові

Залізотерапія у пацієнтів із втратою крові повинна поповнити кількість заліза, що є еквівалентною кількості заліза у втраченій крові.

• Якщо рівень Hb понижений, використовуйте таку формулу:

Общая доза железа (мг железа) = масса тела в кг х (желаемое значение гемоглобина в г/л – реальное значение гемоглобина больного г/л) х 0.24

• Якщо об'єм втраченої крові невідомий, застосування 200 мг препарату Монофер^® призводить до збільшення гемоглобіну, що є еквівалентним 1 одиниці крові:

Содержание железа, которое должно быть восполнено (мг) = количество единиц потерянной крови х 200.

Анафілактоїдні реакції на залізо після парентерального введення зазвичай проявляються через декілька хвилин, тому потрібен нагляд лікаря для своєчасного їх виявлення. Якщо під час внутрішньовенного введення препарату Монофер^® були виявлені будь-які ознаки підвищеної чутливості або непереносимості, застосування препарату слід припинити негайно.

При парентеральному введенні заліза необхідна постійна наявність реанімаційних лікарських засобів та присутність персоналу, який пройшов навчання з виявлення і лікування анафілактоїдних реакцій.

Внутрішньовенна болюсна ін’єкція

По 100-200 мг до 3 разів на тиждень з частотою введення 50 мг заліза/хв. Може бути розведений у 10-20 мл стерильного розчину 0,9 % натрію хлориду.

Інфузія загальної дози

Загальна доза заліза міститься в одній інфузії. Вводиться як одноразова доза, що становить до 20 мг заліза/кг маси тіла, у вигляді внутрішньовенної крапельної інфузії.

Дозу, що становить 0-10 мг заліза/кг маси тіла, слід вводити протягом 30 хв.

Дозу, що становить 11-20 мг заліза/кг маси тіла, слід вводити протягом 60 хв.

Якщо загальна доза заліза перевищує 20 мг заліза/кг маси тіла, її треба розділити на два сеанси введення з інтервалом не менше одного тижня.

Препарат Монофер^® слід розвести у 100-500 мл стерильного розчину 0,9% натрію хлориду.

Інфузія загальної дози пов'язана зі збільшенням кількості побічних реакцій, зокрема реакцією підвищеної чутливості сповільненого типу. Внутрішньовенне введення препарату Монофер^® у вигляді інфузії загальної дози слід проводити в умовах стаціонару.

Внутрішньовенна крапельна інфузія

Застосовується дозами по 200-1000 мг один раз на тиждень до введення повної загальної дози заліза.

Дозу, що становить 0-5 мг заліза/кг маси тіла, слід вводити протягом 15 хв.

Дозу, що становить 6-10 мг заліза/кг маси тіла, слід вводити протягом 30 хв.

Дозу, що становить 11-20 мг заліза/кг ваги тіла, слід вводити протягом 60 хв.

Препарат Монофер^® слід розвести у 100-500 мл стерильного розчину 0,9% натрію хлориду. Пряма ін'єкція в діалізатор

Препарат можна застосовувати під час гемодіалізу. Препарат вводять безпосередньо у венозний контур діалізатора за такою ж схемою, яка описана для внутрішньовенних болюсних ін’єкцій.

Діти

Не рекомендується застосування препарату Монофер^® дітям (віком до 18 років) через недостатність даних з безпеки та ефективності препарату у цій віковій групі.

Побічні реакції спостерігаються у більше ніж 1% пацієнтів. Гострі, тяжкі анафілактичні реакції можуть нечасто спостерігатися при парентеральному застосуванні препаратів заліза. Вони зазвичай виникають протягом перших декількох хвилин після введення і характеризуються раптовою появою труднощів під час дихання та/або серцево-судинної недостатності. Зафіксовано летальні випадки. Інші, менш серйозні, прояви раптової реакції гіперчутливості, до яких належать кропивниця, висипи, свербіж, нудота та тремтіння, є нечастими. Застосування препарату слід негайно припинити при виникненні будь-яких побічних реакцій. Сильні побічні реакції уповільненого типу також можуть виникати при парентеральному введенні препаратів заліза. Серед них: артралгія, міальгія та інколи підвищення температури тіла. Прояви реакцій можуть тривати від декількох годин до 4 днів після застосування. Симптоми зазвичай зникають самі або після застосування простих анальгетиків. Крім того, може спостерігатися загострення ревматоїдного артриту, больові та запальні реакції в місці введення препарату або біля нього, а також локальна флебітична реакція.

Побічні реакції представлені згідно з класифікацією систем органів у порядку зменшення їх ступеня тяжкості в межах кожної групи.

Дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до ≤1/10); ); нечасто (≥1/1,000 до <1/100); рідко (≥1/10,000 до <1/1,000); дуже рідко (<1/10,000); невідомо (не можна встановити з доступних даних).

З боку серцево-судинної системи:

рідко – артеріальна гіпотензія, аритмія, тахікардія;

дуже рідко – артеріальна гіпертензія; ембріональна брадикардія, серцебиття.

З боку крові та лімфатичної системи:

дуже рідко – гемоліз.

З боку нервової системи:

нечасто – затуманення зору, оніміння, дистонія;

рідко – втрата свідомості, конвульсії, запаморочення, неспокій, тремор, втома, зміна ментального статусу;

дуже рідко – головний біль, парестезія.

З боку органів слуху:

дуже рідко – минуща глухота.

З боку дихальної системи:

нечасто – диспное;

рідко – біль у грудній клітці.

З боку травної системи:

нечасто – нудота, блювання, абдомінальний біль, запор;

рідко – діарея.

З боку шкіри та підшкірної клітковини:

нечасто – почервоніння, свербіж, висипи;

рідко – ангіоедема, потіння.

З боку опорно-рухового апарату і сполучної тканини:

нечасто – судоми;

рідко – міалгія, артралгія.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату:

нечасто – анафілактоїдні реакції, відчуття жару, підвищення температури, болісні відчуття, запалення біля місця ін'єкції, локальна флебітична реакція;

рідко – втома;

дуже рідко – гострі тяжкі анафілактичні реакції.

Заліза (ІІІ) ізомальтозид 1000 у препараті Монофер^® має низьку токсичність. Препарат добре переноситься та має мінімальний ризик випадкового передозування. Передозування може призвести до перевантаження залізом, що проявляється як гемосидероз. Контроль параметрів заліза, таких як рівень феритину в сироватці крові, може допомогти у визначенні накопичення заліза. Можна вжити підтримувальних заходів, таких як застосування хелатних агентів, що зв’язують залізо.

Адекватних та суворо контрольованих досліджень препарату Монофер^® за участю вагітних жінок не проводили. Тому слід враховувати співвідношення ризик/користь при застосуванні препарату Монофер^® під час вагітності. Препарат слід застосовувати тільки у випадках крайньої необхідності. Залізодефіцитну анемію, яка виникає в перший триместр вагітності, у багатьох випадках можна лікувати за допомогою перорального прийому заліза. У випадках, коли потенційна користь від лікування препаратом Монофер^® для матері перевищує ризик для плода, лікування треба обмежити другим і третім триместром. Дані щодо екскреції препарату Монофер^® у грудне молоко відсутні.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Після приготування розчин використати негайно! Приготовлений розчин можна зберігати протягом 24 годин при температурі від 2 °C до 8 °C.

Не використовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Не вимагає спеціальних умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

Розчин для ін’єкцій/інфузій по 1 мл, 5 мл в ампулах, №5 у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник: Фармакосмос А/С, Данія

Фарм. група: Антианемічні засоби для парентерального введення. Препарати заліза.

Реєстрація: UA/14601/01/01

МНН: Iron, parenteral preparations

Код АТХ:

(B) Лікарські засоби, що впливають на кровотворення та кров

(B03) Антианемічні препарати

(B03A) Залізомісткі препарати

(B03AC) Залізо, парентеральні препарати