Рофен капс. 10 мг блистер №10

Бафна Фармасьютикалс Лтд для "Скан Біотек Лтд", Індія
Інструкція вказана для Рофен капс. 10 мг блистер №10

Склад

діюча речовина: залеплон;

1 капсула містить залеплону 10 мг;

допоміжні речовини:

лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, кислота стеаринова, оболонка твердої желатинової капсули (желатин, метилпарабен (Е 218), пропілпарабен (Е 216), жовтий захід (Е 110), тартразин (Е 102), титану діоксид (Е 171)).

Лікарська форма

Капсули.

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули, що містять білий гранульований порошок; корпус та кришечка капсули жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група

Лікарські засоби групи бензодіазепінів. Снодійні і седативні препарати. Код АТХ N05C F03.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Залеплон є снодійним засобом піразоло-піримідинового типу, за хімічною структурою відрізняється від бензодіазепінів та інших снодійних засобів. Вибірково зв’язується з бензодіазепіновими рецепторами І типу.

У хворих, які страждають на первинне та психофізіологічне безсоння, залежно від віку, при прийомі залеплону в дозі 10 мг скорочується латентний час сну до моменту засинання. Також залеплон подовжує тривалість сну в першій половині ночі, при цьому препарат не впливає на відсоткове співвідношення між різними фазами сну. При прийомі тривалістю 2 і 4 тижні при жодному з дозувань не формується фармакологічна толерантність.

Фармакокінетика.

Всмоктування. Залеплон швидко і практично повністю (~ 71 %) всмоктується після перорального прийму, досягаючи максимальної концентрації у крові за 1 годину. У результаті пресистемного метаболізму абсолютна біодоступність становить близько 30 %.

Розподіл. Залеплон є жиророзчинною сполукою. Об’єм розподілу після внутрішньовенного введення становить приблизно 1,4 ± 0,3 л/кг. Зв’язок з білками плазми in vitro приблизно 60 %. Проникає у грудне молоко.

Метаболізм. У первинному метаболізмі бере участь альдегід-оксидаза, в результаті чого утворюється 5-оксозалеплон. CYРЗА4 також бере участь у метаболізмі залеплону з утворенням дезетилзалеплону, який, у свою чергу, за допомогою альдегід-оксидази перетворюється в 5-оксодезетилзалеплон. Надалі продукти окислювання піддаються кон’югації з глюкуроновою кислотою. Усі метаболіти залеплону позбавлені активності. У міру підвищення дози пропорційно зростає концентрація залеплону в крові. При добових дозах до 30 мг кумуляції не спостерігається. Час напіввиведення залеплону становить приблизно 1 годину.

Виділення. Залеплон виводиться з організму у формі неактивних метаболітів, головним чином, із сечею (71 %) і каловими масами (17 %). 57 % прийнятої дози виявляється у сечі у вигляді 5-оксозалеплону і його глюкуронідних метаболітів, ще 9 % дози – у вигляді 5-оксодезетилзалеплону і його глюкуронідних метаболітів. Серед метаболітів, що виявляються у калових масах, переважає 5-оксозалеплон.

Порушення функцій печінки. Залеплон метаболізується переважно в печінці й значною мірою піддається пресистемному метаболізму. Тому кліренс залеплону після внутрішнього прийому в пацієнтів із компенсованим і декомпенсованим цирозом печінки був знижений на 70 % і 87 % відповідно. У результаті цього спостерігалося значне підвищення середніх значень Cmax і AUC (до 4 і 7 разів у пацієнтів із компенсованим і декомпенсованим цирозом печінки відповідно) порівняно зі здоровими добровольцями. Пацієнтам із печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня дозу залеплону потрібно знизити. Препарат не рекомендований пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю.

Порушення функцій нирок. У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого (кліренс креатиніну 40 – 89 мл/хв) і середнього (20 – 39 мл/хв) ступеня, а також у пацієнтів на гемодіалізі пікові плазмові концентрації зменшуються приблизно на 23 % у порівнянні зі здоровими добровольцями. Ступінь впливу залеплону в усіх групах був подібним. Таким чином, корекція дози пацієнтам з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня не потрібна. Дослідження залеплону за участю пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю не проводилися.

Показання Рофен капс. 10 мг блистер №10

Порушення сну, що проявляється в утрудненому засинанні. Застосування препарату показано тільки при тяжкій формі порушення сну.

Протипоказання Рофен капс. 10 мг блистер №10

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату; тяжка печінкова недостатність, тяжка ниркова недостатність, синдром нічних апное, тяжка дихальна недостатність, тяжка міастенія, період годування груддю, дитячий вік (до 18 років).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Прийом етанолу посилює седативну дію залеплону, тому застосування разом із алкоголем не рекомендовано.

Одночасний прийом антипсихотичних (нейролептичних), гіпнотичних, анксіолітичних/седативних, антидепресивних, антиепілептичних, седативних антигістамінних препаратів, анестетиків, наркотичних аналгетиків призводить до посилення седативного ефекту залеплону.

Супутнє застосування залеплону в разовій дозі 10 мг з венфлаксином (пролонгованого вивільнення) у дозі 75 мг або 150 мг на добу не впливало на пам’ять або психомоторні реакції. Фармакокінетична взаємодія між залеплоном та венфлаксином (пролонгованого вивільнення) відсутня.

При одночасному застосуванні залеплону можлива поява ейфоричного ефекту від наркотичних аналгетиків, що призводить до розвитку залежності.

Фармакокінетична взаємодія між залеплоном та дифенгідраміном (у дозах 10 мг і 50 мг відповідно) не доведена. Проте, зважаючи на той факт, що обидві сполуки мають вплив на ЦНС, не можна виключити додатковий фармакодинамічний ефект.

Неспецифічний інгібітор печінкових ензимів (альдегід-оксидази і CYРЗА4) циметидин підвищує концентрацію залеплону в плазмі крові на 85 %. Слід бути обережними при призначенні цих препаратів для одночасного застосування.

Селективні блокатори CYРЗА4 (кетоконазол, еритроміцин) до 34 % підвищують концентрацію залеплону в плазмі крові; варто попередити хворого про посилення седативної дії залеплону, однак корекція дози Рофену не потрібна.

Такі сильні печінкові індуктори (наприклад CYРЗА4), як рифампіцин, карбамазепін, похідні фенобарбіталу, можуть в 4 рази знизити концентрацію залеплону в крові й, відповідно, ефект від його застосування.

Рофен не впливає на фармакодинаміку і кінетику дигоксину і варфарину, тому корекція дози цих препаратів не потрібна.

Ібупрофен і венлафаксин (пролонгованої дії) не взаємодіють із залеплоном.

Особливості застосування

Порушення сну може бути результатом фізичного або психічного захворювання. Якщо після короткочасного лікування препаратом Рофен сон не нормалізується або порушення сну прогресує, необхідно переглянути діагноз.

З огляду на короткий час напіврозпаду залеплону, у разі, якщо хворий прокидається в ранні години після опівночі, можна застосовувати альтернативне лікування.

Слід попереджати хворих про необхідність застосування не більше 1 капсули на добу.

При одночасному прийомі разом із іншими відомими інгібіторами CYРЗА4 можлива зміна концентрації залеплону в крові.

У пацієнтів, що приймали седативні/снодійні засоби, були описані такі види складної поведінки, як водіння у сні (тобто керування автомобілем при неповному пробудженні після прийому седативних/снодійних засобів з подальшою амнезією).

Ці явища можуть розвиватися як у осіб, які приймали седативні/снодійні засоби, так і в осіб, які не приймали їх. Хоча такі види поведінки, як водіння у сні, можуть розвиватися при прийомі тільки седативних/снодійних засобів у терапевтичних дозах, очевидно, що вживання алкоголю та інших речовин, які пригнічують центральну нервову систему (ЦНС), одночасно із седативними/снодійними засобами може сприяти підвищенню ризику розвитку такої поведінки, як і перевищення максимальної рекомендованої добової дози.

Зважаючи на ризик для пацієнта і оточуючих, при розвитку епізодів водіння у сні рекомендується припинити прийом залеплону. Після прийому седативних/снодійних засобів у пацієнтів можуть відзначатися й інші види складної поведінки при неповному пробудженні (таких, як приготування і вживання їжі, здійснення телефонних дзвінків, статевий акт). Як і у разі водіння у сні, пацієнти зазвичай не пам’ятають про ці події.

У пацієнтів, що приймають седативні/снодійні засоби, включаючи залеплон, були описані тяжкі анафілактичні/анафілактоїдні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк язика, голосової щілини або гортані після прийому першої або наступних доз седативних/снодійних засобів, в тому числі залеплону. В деяких пацієнтів, що приймають седативні/снодійні засоби, розвивалися додатково такі симптоми, як задишка, спазм горла або нудота і блювання. Деяким пацієнтам потрібна невідкладна медична допомога у відділенні швидкої допомоги. Якщо ангіоневротичний набряк поширюється на язик, голосову щілину або гортань, виникає ризик розвитку обструкції дихальних шляхів, яка може привести до летального наслідку. Пацієнтам, у яких розвинувся ангіоневротичний набряк на тлі лікування залеплоном, не слід повторно приймати препарати, що містять цю діючу речовину.

Звикання. Прийом бензодіазепінів і бензодіазепіноподібних препаратів короткої дії упродовж кількох тижнів може супроводжуватися зниженням снодійного ефекту.

Залежність. Можливий розвиток фізичної і психічної залежності, імовірність якої пов’язана з прийомом великих доз препарату, тривалим лікуванням і наявністю алкогольної і лікарської залежності.

У разі сформованої фізичної залежності різка відміна препарату призводить до розвитку симптомів відміни: головного і м’язового болю, вираженого стану тривожності, підвищеної напруженості, занепокоєння, сплутаності свідомості й дратівливості. У тяжких випадках можливі дереалізація, деперсоналізація, гіперакузія, парестезії кінцівок, підвищена реакція на світлові, звукові й фізичні подразники, галюцинації, епілептичні напади.

При постмаркетингових дослідженнях були отримані повідомлення про розвиток залежності, пов’язаної переважно із застосуванням залеплону в комбінації з іншими психотропними речовинами.

Відміна препарату. Після припинення лікування можливий розвиток минущих симптомів безсоння, але у більш вираженій формі. При цьому можливий розвиток інших супутніх явищ, таких як, наприклад, порушення настрою, відчуття підвищеної тривожності, порушення сну або занепокоєння.

Тривалість лікування. Лікування має бути нетривалим, не більше 2 тижнів. Продовжити лікування можна лише після ретельного клінічного обстеження хворого.

Важливо, аби пацієнти перед початком лікування були поінформовані про тривалість курсу лікування і можливість розвитку синдрому відміни.

Пам’ять і психомоторні функції. Можливий розвиток антероградної амнезії і порушень психомоторних функцій, що частіше виникають через кілька годин після прийому препарату. З метою запобігання розвитку цих симптомів препарат необхідно приймати лише тоді, коли у хворого є можливість безперервного сну щонайменше перші 4 години після прийому цього лікарського засобу.

Психічні й парадоксальні реакції. Лікування залеплоном варто припинити у разі появи підвищеного відчуття занепокоєння, збудженості, дратівливості, агресивності, зниження контролю, порушень сприйняття, марення, нападів гніву, кошмарних сновидінь, деперсоналізації, галюцинацій, психозу, екстраверсії і особливо порушень поведінки, які не властиві характеру. Діти й пацієнти літнього віку найбільш схильні до розвитку таких симптомів.

Особливі групи пацієнтів.

Зловживання алкоголем або лікарськими засобами.

Призначення препарату пацієнтам з алкогольною і лікарською залежністю вимагає особливої обережності. Під час лікування не слід вживати алкоголь.

Порушення функцій печінки.

Препарат протипоказаний пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю, оскільки він може сприяти розвитку енцефалопатії. У пацієнтів з печінковою недостатністю легкого або середнього ступеня біодоступність залеплону підвищена, зважаючи на знижений кліренс, і, отже, доза препарату для таких пацієнтів вимагає корегування.

Порушення функції нирок.

Рофен протипоказаний пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю, оскільки адекватних досліджень у даній групі пацієнтів не проводилось. У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості фармакокінетичний профіль залеплону не відрізняється значною мірою від такого у здорових добровольців. Отже, корекція дози таким пацієнтам не потрібна.

Дихальна недостатність.

Призначення снодійних та седативних препаратів хворим із хронічною легеневою недостатністю вимагає особливої обережності.

Психоз.

Препарат не рекомендований як початкова терапія при психозах.

Депресія.

Препарат неприйнятний для лікування депресії і станів підвищеної тривожності, що супроводжує депресію, оскільки може спровокувати суїцидальні спроби. При призначенні залеплону хворим із депресією слід призначати мінімальну дозу препарату, щоб уникнути свідомого передозування.

Препарат містить лактозу.

Пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, вродженою лактазною недостатністю або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози не слід приймати цей препарат.

Спосіб застосування та дози Рофен капс. 10 мг блистер №10

Курс лікування має бути максимально коротким, не більше 2 тижнів.

Препарат приймати внутрішньо безпосередньо перед сном, якщо хворий відчуває, що не може заснути. Не слід приймати препарат під час їди і відразу після прийому їди, оскільки це може на 2 години затримати момент настання максимальної концентрації препарату в крові.

Рекомендована доза для дорослих – 10 мг. Максимальна добова доза – 10 мг (необхідно попереджати хворих про небажаний прийом повторної дози впродовж 1 ночі).

Пацієнтам літнього віку рекомендується доза 5 мг, оскільки вони можуть бути більш чутливими до впливу снодійного. Якщо це дозування забезпечити неможливо, тоді застосовувати залеплон таким пацієнтам не слід.

Порушення функції печінки. При печінковій недостатності легкого і середнього ступенів добова доза становить 5 мг препарату через уповільнене виведення з організму. Якщо це дозування забезпечити неможливо, тоді застосовувати залеплон таким пацієнтам не слід.

Порушення функції нирок. При нирковій недостатності легкого і середнього ступенів корекція дози не потрібна, оскільки фармакокінетика залеплону в таких хворих не відрізняється від кінетики здорових. У разі тяжкої ниркової недостатності препарат протипоказаний.

Діти Дані щодо застосування препарату дітям відсутні, тому застосовувати препарат дітям протипоказано.

Побічні реакції Рофен капс. 10 мг блистер №10

Побічні реакції, що спостерігаються найчастіше: амнезія, парестезія, сонливість і дисменорея. Частота проявів побічних ефектів визначена таким чином: часто (>1/100 - <1/10), нечасто (>1/1000 - <1/100), рідко (1/10 000 - >1/1000), дуже рідко (<1/10000), або частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

Органи та системи органів /

Частота побічних дій

Побічна дія

З боку імунної системи

Дуже рідко

Анафілактичні/анафілактоїдні реакції.

З боку обміну речовин і харчування

Нечасто

Анорексія.

З боку психіки

 

Нечасто

Деперсоналізація, галюцинації, депресія, сплутаність свідомості, апатія.

Частота невідома

Сомнамбулізм.

З боку нервової системи

 

Часто

Амнезія, парестезія, сонливість.

Нечасто

Атаксія/дискоординація, запаморочення, паросмія, зниження концентрації, розлади мовлення (дизартрія, нерозбірливе мовлення), гіпестезія.

З боку органів зору

Нечасто

Порушення зору, диплопія.

З боку органів слуху

 

Нечасто

Гіперакузія.

З боку шлунково-кишкового тракту

Нечасто

Нудота.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів

Частота невідома

Гепатотоксичність (підвищення рівня трансаміназ печінки).

З боку шкіри і підшкірних тканин

Нечасто

Реакції фоточутливості.

Частота невідома

Ангіоневротичний набряк.

З боку репродуктивної системи і молочних залоз

Часто

Дисменорея.

Загальні розлади

Нечасто

Астенія, нездужання.

Амнезія. При застосуванні рекомендованих доз можлива антероградна амнезія. Ризик підвищується при прийомі більш високих доз. Ефект амнезії може супроводжуватися нетиповою поведінкою.

Депресія. Можлива поява клінічних ознак прихованої депресії.

Психічні й парадоксальні реакції. При застосуванні бензодіазепіну і похідних можливі такі побічні явища, як занепокоєння, збудження, дратівливість, зниження контролю, агресивність, аномальне мислення, марення, напади гніву, нічні кошмари, деперсоналізація, галюцинації, психози, нетипова поведінка, екстраверсія та інші нетипові порушення поведінки. Згадані побічні явища найчастіше з’являються у пацієнтів літнього віку.

Залежність. Прийом препарату, в тому числі у терапевтичних дозах, може призвести до розвитку фізичної залежності. Припинення лікування може супроводжуватися симптомами відміни. Можливий розвиток психічної залежності. Відмічалися випадки зловживання бензодіазепінами та подібними препаратами.

Передозування Рофен капс. 10 мг блистер №10

Даних про гостре передозування недостатньо, рівень препарату при передозуванні не вимірювався. Якщо хворий одночасно не застосував антидепресантів, що діють на ЦНС, а також алкоголь, передозування, як правило, не загрожує життю пацієнта. При передозуванні необхідно виключити факт комбінованої інтоксикації.

Зазвичай при передозуванні спостерігаються симптоми пригнічення ЦНС, що проявляються сонливістю аж до коми. У разі несильного отруєння можливі сонливість, сплутаність свідомості, летаргія, у більш тяжких випадках – атаксія, гіпотонія, гіпотензія, порушення дихання, рідше кома, у поодиноких випадках – летальний наслідок.

При передозуванні залеплоном була описана хроматурія (фарбування сечі в синьо-зелений колір).

Лікування. Якщо факт передозування виявлено у першу годину після прийому препарату, хворому, що знаходиться у свідомості, необхідно викликати блювання або промити шлунок та застосувати активоване вугілля. Моніторинг серцевої і дихальної діяльності проводять у відділенні інтенсивної терапії.

Як антидот можна застосовувати флумазеніл. Під час досліджень на тваринах було встановлено, що флумазеніл є одним із антагоністів залеплону, однак дані щодо ефективності його застосування для людини відсутні.

Застосування в період вагітності або годування груддю Рофен капс. 10 мг блистер №10

Через відсутність даних про застосування під час вагітності залеплон не рекомендується застосовувати вагітним. При призначенні препарату жінкам репродуктивного віку слід в кожному окремому випадку попереджати пацієнток про необхідність негайного звернення до лікаря у разі настання або планування вагітності.

Якщо за медичними показниками залеплон застосовували в останньому триместрі вагітності або застосовували великі дози препарату під час пологів, то у новонародженого можливий розвиток гіпотермії, гіпотонії, помірної дихальної недостатності в результаті фармакологічної дії препарату.

У новонароджених, матері яких в останні кілька тижнів вагітності регулярно приймали препарат, можливий розвиток фізичної залежності й існує небезпека розвитку синдрому відміни.

Через проникнення препарату в грудне молоко прийом препарату жінкам, які годують груддю, протипоказаний.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.Рофен впливає на здатність керування автомобілем і виконання інших видів діяльності, оскільки має седативну дію, може спричинити амнезію, знизити здатність до концентрації уваги і м’язову силу. При недостатній тривалості сну спостерігається подібне зниження здатності до концентрації уваги. При здійсненні розумової і фізичної діяльності, що вимагає підвищеної уваги, необхідно бути особливо обережним.

Умови зберігання Рофен капс. 10 мг блистер №10

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності

2 роки.

Упаковка

По 10 капсул у блістері, 1 або 2 блістери у картонній упаковці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Дата оновлення информації: 23.11.2021 р.

© likiteka 2024