Салофальк таблетки, в/о, киш./розч. по 500 мг №100 (10х10)

діюча речовина: месалазин;

1 таблетка містить 250 мг месалазину (5-аміносаліцилової кислоти);

допоміжні речовини: натрію карбонат безводний, гліцин, повідон (К25), целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, кальцію стеарат, гіпромелоза, метакрилатний сополімер (тип А), тальк, титану діоксид (Е 171), заліза гідроксид жовтий (Е 172), макрогол 6000, акрилатний сополімер.

1 таблетка містить 500 мг месалазину (5-аміносаліцилової кислоти);

допоміжні речовини: натрію карбонат безводний, гліцин, повідон (К25), целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, кальцію стеарат, кроскармелоза натрію, гіпромелоза, метакрилатний сополімер (тип А), тальк, титану діоксид (Е 171), заліза гідроксид жовтий (Е 172), макрогол 6000, акрилатний сополімер.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні.

Основні фізико-хімічні властивості:

250 мг: від масляно-жовтого до охряного кольору, гладенькі, круглі таблетки з невідполірованою поверхнею;

500 мг: від масляно-жовтого до охряного кольору, неглянцеві таблетки, продовгуватої форми, з гладенькою поверхнею без помітних тріщин. 

Фармакотерапевтична група

Кишково-шлунковий тракт та обмін речовин. Протидіарейні, кишкові протизапальні/протимікробні препарати. Кишкові протизапальні препарати. Аміносаліцилова кислота та подібні засоби. Месалазин.

Код АТХ А07ЕС02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм протизапальної дії невідомий. Результати досліджень in vitro свідчать, що певну роль може мати інгібування ліпооксигенази.

Було також продемонстровано вплив на концентрацію простагландинів у слизовій оболонці кишечнику.

Месалазин (5-аміносаліцилова кислота/5-АСК) може зв’язувати вільні радикали.

Месалазин при пероральному прийомі діє переважним чином локально на слизову оболонку кишок і на підслизову тканину з боку порожнини кишок. Отже, важливо, що месалазин є доступним у зонах запалення. Системна біодоступність та концентрації у плазмі крові, таким чином, не є суттєвими для терапевтичного ефекту, а, ймовірніше, є факторами нешкідливості. Таблетки Салофальку резистентні до шлункового соку, і месалазин з них вивільнюється залежно від рН середовища завдяки покриттю Еудрагітом L.

Доклінічні дані, що базуються на традиційних дослідженнях безпеки, фармакології, генотоксичності, канцерогенності (на щурах) або токсичності щодо репродуктивної системи, не вказують на особливу небезпеку для людини.

Було відмічено ниркову токсичність (нирковий папілярний некроз та пошкодження епітелію в проксимальних канальцях (Pars convoluta) або цілого нефрона) в дослідженнях токсичності при застосуванні повторних високих пероральних доз месалазину. Клінічна важливість цих даних невідома.

Фармакокінетика.

Загальні властивості мезалазину

Поглинання

Поглинання месалазину є найвищим у проксимальній частині кишечнику і найнижчим – у дистальній його частині.

Біотрансформація

Месалазин метаболізується як досистемно у слизовій оболонці кишечнику, так і в печінці до фармакологічно неактивної N-ацетил-5-аміносаліцилової кислоти (N-Ац-5-АСК). Очевидно, що ацетилювання не залежить від фенотипу ацетилювання хворого. Деяке ацетилювання також відбувається завдяки дії бактерій у товстому кишечнику. Зв’язування мезалазину і N-Ац-5-АСК з білками становить відповідно 43 % і 78 %.

Виведення/екскреція

Месалазин і його метаболіт N-Ац-5-АСК виводяться з фекаліями (основна частина), нирками (варіює між 20 і 50 % залежно від типу застосування, фармацевтичної форми і шляху вивільнення месалазину) і з жовчю (незначна частина). Ниркова екскреція відбувається переважно у вигляді N-Ац-5-АСК. Близько 1 % від загальної введеної перорально дози месалазину екскретується у грудне молоко, головним чином у вигляді N-Ац-5-АСК.

Особливості таблеток Салофальку по 250 мг

Розподіл

Комбіноване фармако-сцинтиграфічне/фармакокінетичне дослідження показало, що таблетки Салофальку 250 мг розчиняються в клубовій кишці приблизно через 3−4 години, якщо їх прийнято разом з їжею. Середній час знаходження в шлунку становить приблизно 3 години. Приблизно через 7 годин таблетки досягають ободової кишки.

В подальшому дослідженні на добровольцях час дуодено-ілеального транзиту становив приблизно 3 години, тоді як максимальна концентрація 5-АСК в просвіті клубової кишки вимірювалась через 7−8 годин після прийому таблеток з їжею. Приблизно 75 % дози месалазину досягає товстого кишечнику в неметаболізованій формі.

Поглинання

Вивільнення месалазину з таблеток Салофальку 250 мг починається після лаг-фази, що триває близько 3−4 годин. Пік концентрації в плазмі досягається приблизно через 5 годин (ілеоцекальна ділянка) і становить при 3 × 500 мг месалазину на добу (3 × 2 таблетки Салофальку 250 мг) за сталих умов 2,1 ± 1,7 мкг/мл для месалазину і 2,8 ± 1,7 мкг/мл – для метаболіту N-Ац-5-АСК.

Виведення

При тривалій терапії таблетками Салофальку 250 мг із застосуванням дози 500 мг месалазину тричі на добу (за сталих умов) загальна швидкість ниркового виведення месалазину і N-Ац-5-АСК становила приблизно 55 % (через 24 години після останнього прийому). Фракція неметаболізованого месалазину становила близько 5 %. Час напіввиведення становив 0,7−2,4 години (в середньому 1,4 ± 0,6 години) при дозі месалазину 500 мг тричі на добу.

Особливості таблеток Салофальку по 500 мг

Розподіл

Комбіноване фармако-сцинтиграфічне/фармакокінетичне дослідження показало, що таблетки Салофальку 500 мг розчиняються в клубовій кишці приблизно через 3−4 години та приблизно через 4−5 годин − у низхідній ободовій кишці. Загальний час проходження по товстому кишечнику становить близько 17 годин.

Поглинання

Вивільнення месалазину з кишковорозчинних таблеток Салофальку 500 мг починається після лаг-фази, що триває близько 3−4 годин. Пік концентрації в плазмі досягається приблизно через 5 годин (ілеоцекальна ділянка) і становить при 3 × 500 мг месалазину на добу (3 × 1 таблетці Салофальку 500 мг) за сталих умов 3,0 ± 1,6 мкг/мл для месалазину і 3,4 ± 1,6 мкг/мл для метаболіту N-Ац-5-АСК.

Виведення

При багаторазовому застосуванні (3 × 1 таблетці Салофальку 500 мг протягом 2 днів; 1 кишковорозчинна таблетка на третій день = день дослідження) загальна швидкість ниркового виведення месалазину і N-Ац-5-АСК за 24 години становила приблизно 60 %. Фракція неметаболізованого месалазину після перорального прийому становила близько 10 %.

Гіперчутливість до месалазину, до будь-якого з компонентів препарату або до саліцилатів, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в стадії загострення, тяжка печінкова та/або ниркова недостатність, геморагічний діатез.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Спеціальних досліджень лікарської взаємодії не проводилось.

Під час комплексного лікування препаратом Салофальк та азатіоприном, 6-меркаптопурином або тіогуаніном у деяких дослідженнях було виявлено більшу частоту мієлосупресивних ефектів, що нібито свідчить про наявність взаємодії, однак механізм взаємодії встановлений неповністю. Рекомендується регулярно контролювати рівень лейкоцитів, а режим дозування тіопуринів слід відкоригувати.

Є дані про те, що месалазин може знизити антикоагуляційну дію варфарину.

Можливе посилення гіпоглікемічної дії похідних сульфонілсечовини, токсичної дії метотрексату. Активність фуросеміду, спіронолактону, сульфаніламідів, рифампіцину, урикозуричних препаратів (пробенециду та сульфінпіразону) може слабшати. Месалазин може потенціювати небажану дію глюкокортикоїдів на слизову оболонку шлунка, зменшувати всмоктування дигоксину.

Особливості щодо застосування

Перед початком та під час лікування необхідно проводити дослідження крові (розгорнутий аналіз крові; показники функції печінки, такі як АЛТ або АСТ; креатинін у сироватці) і сечі (тестові смужки, осад) на вибір лікаря. Рекомендується проводити контроль через 14 днів від початку лікування, потім два-три рази з інтервалами 4 тижні.

Якщо результати досліджень нормальні, рутинні перевірки достатньо проводити кожні 3 місяці. Якщо ж розвиваються інші додаткові симптоми, аналізи необхідно зробити терміново.

З обережністю слід застосовувати хворим з порушенням функції печінки.

Потрібно з обережністю застосовувати Салофальк хворим з порушенням функції нирок. Необхідно регулярно контролювати функцію нирок, а саме вимірювати рівень азоту сечовини крові, креатиніну у пацієнтів з протеїнурією.

При застосуванні месалазину повідомлялося про випадки нефролітіазу, в тому числі утворення каменів зі 100 % вмістом месалазину. Рекомендується забезпечити достатній прийом рідини під час лікування.

При погіршенні функції нирок впродовж лікування слід мати на увазі індуковану месалазином токсичність відносно нирок.

Хворі з легеневими захворюваннями, зокрема з астмою, повинні знаходитись під наглядом лікаря протягом курсу лікування таблетками Салофальку.

Небажані тяжкі шкірні реакції

Повідомлялося про появу небажаних тяжких шкірних реакцій, включаючи синдром Стівенса − Джонсона (ССД) і токсичний епідермальний некроліз (ТЕН), пов’язаних з лікуванням месалазином. Слід припинити прийом месалазину при першій появі ознак і симптомів тяжких шкірних реакцій, наприклад шкірної висипки, пошкоджень слизових оболонок або будь-яких інших ознак гіперчутливості.

Хворі, які мають реакції гіперчутливості, включаючи судоми, гострий біль у животі, гарячку, сильний головний біль та висипання, на препарати, що містять сульфасалазин, повинні перебувати під наглядом від самого початку лікувального курсу таблетками Салофальку. Якщо ж виникають реакції гострої непереносимості, такі як судоми, гострий біль у животі, гарячка, сильний головний біль та висипання, терапію слід негайно припинити.

У рідкісних випадках у пацієнтів, які перенесли резекцію кишечнику / операцію на кишечнику в ілеоцекальній ділянці з видаленням ілеоцекального клапана, було помічено, що таблетки Салофальку у дозі 250 мг виводилися нерозчиненими у фекаліях через надмірно швидкий кишковий прохід.

Салофальк, таблетки по 250 мг. 1 кишковорозчинна таблетка Салофальку містить 48 мг натрію, що еквівалентно 2,4 %, рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми споживання натрію. Максимальна добова доза цього препарату еквівалентна 42,9 %, рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми споживання натрію. Вважається, що таблетки Салофальку мають високий вміст натрію. Це слід мати на увазі пацієнтам, які дотримуються дієти з обмеженням натрію (низькосольова дієта).

Немає потреби зменшувати дозування для пацієнтів літнього віку.

Салофальк, таблетки по 500 мг. 1 кишковорозчинна таблетка Салофальку містить 2,1 ммоль 49 мг натрію, що еквівалентно 2,5 %, рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми споживання натрію. Максимальна добова доза цього препарату еквівалентна 22 %, рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми споживання натрію. Вважається, що таблетки Салофальку мають високий вміст натрію. Це слід мати на увазі пацієнтам, які дотримуються дієти з обмеженням натрію (низькосольова дієта).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Вплив на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами не спостерігався. Якщо під час лікування препаратом спостерігається запаморочення, слід утриматися від керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами.

3 роки. Не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 5 або 10 блістерів у коробці з картону.

Категорія відпуску

За рецептом.