Верораб пор. д/п сусп. д/ін. 1 доза фл., з розчин. в амп. 0,5 мл №5

діюча речовина: (МНН: Rabies vaccine for human use, prepared on cell cultures(inactivated)).

Rabies virus, Wistar Rabies PM/WI 38-1503-3M strain (inactivated)

Одна імунізуюча доза вакцини (0,5 мл) після розведення містить:

Інактивований вірус сказу* штам Wistar PM/WІ 38-1503-3M

≥ 2,5 МО**

допоміжні речовини:

Мальтоза	26,3 мг
Альбумін людини Середовище ВМЕ***, вода для ін´єкцій	2,5 мг
Розчинник: 0,4 % розчин натрію хлориду	до 0,5 мл

* вирощений на клітинній культурі Vero та інактивований бета-пропіолактоном

** кількість, вимірюється згідно з міжнародними стандартами та NIH тестом

***ВМЕ: середовище ерла: суміш мінеральних солей, вітамінів та амінокислот, включаючи L-фенілаланін

Лікарська форма

Порошок для приготування суспензії для ін'єкцій у комплекті з розчинником.

Основні фізико-хімічні властивості: вакцина являє собою гомогенний білий порошок у формі таблетки.

Розчинник - прозора, безбарвна рідина.

Після розчинення – прозорий гомогенний розчин.

Фармакотерапевтична група. Код АТХ. 

Rabies, inactivated, whole virus. J07B G01.

Фармакологічні властивості/Імунологічні і біологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Профілактична імунізація (пре-експозиційна імунізація)

Рівень сироваткових антирабічних антитіл ≥ 0,5 МО/мл, що відповідно до рекомендацій ВООЗ вважається захисним, досягається після введення 3 доз на 0-й, 7-й та 28-й (або 21-й) день. Імунітет підтримується за допомогою введення бустерних доз.

Лікувально-профілактична імунізація (пост-експозиційна імунізація)

Лікувально-профілактичну імунізацію досліджували серед дорослих пацієнтів, які були заражені вірусом сказу. Пацієнти отримали внутрішньом’язово 5 доз вакцини на 0-й, 3-й, 7-й, 14-й та 28-й день, а також антирабічний імуноглобулін. В усіх пацієнтів рівень сироваткових антитіл перевищував поріг 0,5 МО/мл, що відповідно до рекомендацій ВООЗ вважається захисним, після третьої ін’єкції на 14-й день.

Введення 2 доз з інтервалом 3 дні (0-й та 3-й день) вже імунізованим пацієнтам після контакту дозволяє досягти рівня сироваткових антитіл > 0,5 МО/мл, що відповідно до рекомендацій ВООЗ вважається захисним. У цьому випадку введення антирабічного імуноглобуліну не потрібно.

При одночасному введенні людського антирабічного імуноглобуліну (HRIG) або кінського антирабічного імуноглобуліну (ERIG) та перших двох доз антирабічної вакцини, відповідно до протоколу Загреб, середні титри нейтралізуючих антитіл будуть трохи нижчими.

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні дослідження не проводилися.

Вакцина Верораб призначена для профілактики сказу у дітей та дорослих. Використовується з профілактичною або лікувально-профілактичною метою, як для проведення первинної імунізації, так і для ревакцинації (введення бустерних доз).

Профілактична імунізація (пре-експозиційна імунізація)

Профілактична імунізація показана особам з високим ризиком зараження вірусом сказу.

Імунізація всіх осіб, які постійно мають високий ступінь ризику зараження, наприклад, працівники діагностичних, дослідницьких виробничих лабораторій, які працюють зі штамами вірусу сказу. Імунітет підтримують шляхом введення бустерних доз та контролюють за допомогою серологічних тестів (дивись розділ «Спосіб застосування та дози»).

Рекомендується також проводити вакцинацію наступних категорій осіб, які часто піддаються ризику контакту з вірусом сказу:

• Спеціалісти ветеринарної медицини та їх помічники, працівники природних парків (в тому числі дослідники кажанів) і працівники лісових господарств (єгері), таксидермісти.
• Особи, які контактують з потенційно зараженими на сказ тваринами (такими як: собаки, коти, скунси, єноти, єноти-полоскуни, кажани).
• Дорослі та діти, які живуть або перебувають на ензоотичних територіях.

Лікувально-профілактична імунізація (пост-експозиційна імунізація)

За наявності навіть найменшого ризику зараження необхідно якомога раніше провести лікувально-профілактичну імунізацію. Її проводять в спеціалізованому антирабічному центрі під медичним наглядом.

Лікувально-профілактичні заходи включають в себе місцеву неспецифічну обробку місця ураження, вакцинацію та пасивну імунізацію антирабічним імуноглобуліном. Лікувальні заходи проводять відповідно від типу контакту або травми, стану тварини та вакцинального статусу пацієнта проти сказу (дивись розділ «Спосіб застосування та дози»).

У всіх випадках обов’язково проводять місцеву обробку рани.

Профілактична імунізація (пре-експозиційна імунізація)

Відома гіперчутливість: до діючої речовини, до будь-якої допоміжної речовини, до поліміксину В, стрептоміцину, неоміцину або до будь-якого іншого антибіотику того самого класу, до попередньої імунізації вакциною Верораб або до вакцини, з таким самим складом.

Імунізацію слід відкласти у випадку лихоманки або гострого захворювання.

Лікувально-профілактична імунізація (пост-експозиційна імунізація)

Зважаючи на летальність у разі інфікування вірусом сказу, протипоказань до лікувально-профілактичної імунізації немає.

Особливі заходи безпеки

Перед застосуванням вакцину слід розвести відповідним розчинником, що додається. Необхідно зняти ковпачок з флакону, ввести вміст попередньо заповненого шприца у флакон з порошком, обережно струсити до отримання гомогенної суспензії. Розведена вакцина є прозорою гомогенною рідиною. Набрати в шприц 0,5 мл суспензії та негайно зробити ін’єкцію.

Після відновлення вакцина має бути використана негайно.

Невикористану вакцину або відходи необхідно знищити відповідно до вимог чинного законодавства.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Терапія кортикостероїдами та імуносупресивними препаратами може впливати на вироблення антирабічних антитіл та призвести до невдалої вакцинації (дивись розділ «Особливості застосування»).

Антирабічний імуноглобулін та вакцину Верораб не можна змішувати в одному шприці або вводити в одну й ту саму ділянку тіла (дивись розділ «Несумісність»).

Вакцину слід вводити в ділянку тіла, протилежну від місця введення антирабічного імуноглобуліну.

Особливості застосування

Як і всі інші вакцини, вакцина Верораб не дає 100% гарантії захисту вакцинованих осіб.

Необхідно ретельно дотримуватися схеми введення вакцини.

Серологічні тести (кількість нейтралізуючих антитіл за тестом RFFIT – Rapid Fluorescent Focus Inhibition Test) слід проводити регулярно (дивись таблицю 1).

Якщо вакцинація проводиться особам з відомими імунодефіцитами внаслідок імуносупресивного захворювання або супутньої імуносупресивної терапії (наприклад, кортикостероїдами), серологічні дослідження слід проводити через 2-4 тижні після вакцинації (дивись розділ «Спосіб застосування та дози»).

Не вводити вакцину внутрішньосудинно: слід переконатися, що голка не потрапила у кровоносну судину.

Не слід вводити вакцину у сідничний м’яз, оскільки спостерігалися нижчий рівень нейтралізуючих антитіл при даному способу застосування.

Як і при застосуванні будь-якої ін’єкційної вакцини слід мати напоготові всі необхідні медикаменти для надання негайної медичної допомоги у випадку виникнення анафілактичної реакції після щеплення, особливо після проведення лікувально-профілактичної імунізації особам з відомою гіперчутливістю до поліміксину В, стрептоміцину, неоміцину або будь-якого іншого антибіотику того ж класу. Пацієнти повинні перебувати під медичним наглядом протягом 30 хвилин після введення вакцини.

Як і при застосуванні будь-якої ін’єкційної вакцини, Верораб слід з обережністю застосовувати пацієнтам з тромбоцитопенією або порушеннями згортання крові, оскільки у таких пацієнтів внутрішньом’язова ін’єкція може спричинити кровотечу.

Потенційний ризик розвитку апное та необхідність моніторингу дихання протягом 48-72 годин слід враховувати при проведенні первинного курсу імунізації у глибоко недоношених дітей (що народилися на 28 тижні вагітності або раніше) та особливо у тих, що мають в анамнезі ознаки незрілості дихальної системи. Оскільки користь імунізації цієї групи дітей є високою, вакцинацію не слід відкладати або відміняти.

Цей лікарський засіб містить:

менше 1 ммоль (39 мг)/дозу калію, тобто практично вільний від калію;

менше 1 ммоль (23 мг)/ дозу натрію, тобто практично вільний від натрію;

фенілаланін та може бути небезпечним для хворих на фенілкетонурію (дивись розділ «Склад»).

Несумісність

Антирабічний імуноглобулін та антирабічну вакцину ніколи не можна змішувати в одному шприці або вводити в одну й ту саму ділянку тіла.

Вакцину Верораб не слід змішувати з іншими лікарськими засобами або іншими вакцинами.

Спосіб застосування

Вакцина вводиться внутрішньом’язово: дітям віком до 12 місяців – у передньолатеральну поверхню стегна, дорослим та дітям віком старше 12 місяців – у дельтоподібний м’яз.

Не вводити вакцину в область сідниць.

Не вводити вакцину внутрішньосудинно.

Щодо інструкцій з приготування суспензії дивись розділ «Особливі заходи безпеки».

При проведенні імунізації на території України слід керуватися діючими наказами МОЗ України щодо проведення профілактичних щеплень.

Дозування

Одна імунізуюча доза складає 0,5 мл вакцини, вводиться внутрішньом’язово.

Вакцину Верораб вводять дітям та дорослим, застосовуючи однаковий режим дозування.

Схема проведення щеплень визначається згідно з обставинами та наявністю попередніх щеплень проти сказу в анамнезі та антирабічного імунного стану пацієнта (див. таблиці 1 та 2).

Профілактична імунізація (пре-експозиційна імунізація)

Первинна імунізація, на підставі рекомендацій ВООЗ, проводиться 3-ма дозами вакцини Верораб по 0,5 мл за схемою: 0-й, 7-й та 28-й день. Дозу, передбачену на 28-й день, можливо ввести на 21-й день.

Рекомендовано проводити ревакцинацію та регулярні серологічні тести з метою оцінки стану сероконверсії пацієнта.

Частота введення бустерних доз та проведення тестів наведені в Таблиці 1.

Кожна бустерна доза полягає у введенні однієї дози вакцини - 0,5 мл.

Вакцина Верораб може призначатися для ревакцинації після первинної імунізації антирабічною культуральною вакциною (антирабічна вакцина, виготовлена на клітинній культурі VERO або виготовлена на диплоїдних клітинах людини (HDCV – human diploid cell vaccine)

Таблиця 1: Рекомендації щодо профілактичної імунізації залежно від характеру ризику

КОНТАКТ	СТУПІНЬ РИЗИКУ	КАТЕГОРІЇ НАСЕЛЕННЯ	ПРОФІЛАКТИЧНА ІМУНІЗАЦІЯ
ПОСТІЙНИЙ	Постійна присутність вірусу у високих концентраціях. Спосіб зараження: під час контакту з аерозолями, контакт зі слизовою оболонкою, укуси або подряпини. Джерело зараження може бути невідомими.	Персонал дослідницьких та виробничих лабораторій, що працюють зі штамами вірусу сказу.	Первинна вакцинація. Серологічні тести кожні 6 місяців. Ревакцинація у разі зниження рівня антитіл нижче захисного порогу*.
ЧАСТИЙ	Як правило, вплив епізодичний. Спосіб зараження: під час контакту з аерозолями, контакт зі слизовою оболонкою, укуси або подряпини. Джерело зараження може бути невідомим.	Персонал діагностичних лабораторій з діагностики сказу. Ветеринари, спелеологи, працівники природних парків і працівники лісових господарств, які працюють на ензоотичних територіях	Первинна вакцинація. Ревакцинація через 1 рік. Серологічні тести кожні 2 роки. Подальша ревакцинація у разі зниження рівня антитіл нижче захисного порогу*.
НЕЧАСТИЙ	Часто епізодичний вплив. Спосіб зараження: контакт зі слизовою оболонкою, укуси або подряпини.	Ветеринари, працівники природних парків та лісових господарств, що працюють в областях з низьким ензоотичним рівнем. Мандрівники, які подорожують до ензоотичних районах. Студенти, що вивчають ветеринарію.	Первинна вакцинація. Ревакцинація через 1 рік. Наступні ревакцинації проводять кожні 5 років.

* Необхідно ввести бустерну дозу, якщо рівень нейтралізуючих антитіл суттєво знижується нижче захисного порогу (0,5 МО/мл, визначений методом RFFIT (Rapid Fluorescent Focus Inhibition Test) - аналіз швидкого інгібування фокусів флуорисценції ).

Для осіб з імунодефіцитом, серологічне дослідження слід проводити через 2 - 4 тижні після вакцинації. Якщо за результатами тесту титри антитіл чітко нижче рівня 0,5 МО/мл, доцільно ввести ще одну додаткову дозу.

Лікувально-профілактична імунізація (пост-експозиційна імунізація)

Лікувально-профілактичні заходи включають в себе місцеву неспецифічну обробку ран, імунізацію та, у разі потреби, пасивну імунізацію антирабічним імуноглобуліном. Заходи залежать від типу контакту або ураження (див. таблицю 2), стану тварини (див. таблицю 3), та імунного статусу пацієнта щодо сказу.

Перша допомога: місцева обробка рани

Місцева обробка всіх укусів та подряпин є дуже важливою та повинна проводитися негайно. Рекомендації з надання першої допомоги включають негайне промивання рани протягом щонайменш 15 хвилин водою з милом/миючим засобом, застосування повідон-йоду або будь-якого іншого засобу, що має доведену дезінфікуючу дію на вірус сказу. У випадку, якщо відсутні мило або дезінфікуючі засоби, рану необхідно ретельно промити водою.

В разі необхідності, додатково може бути проведена екстрена профілактика правця та антибіотикотерапія для запобігання розвитку інших інфекцій.

Імунізація

Таблиця 2: Рекомендації ВООЗ щодо лікувально-профілактичних заходів залежно від категорії контакту та тяжкості травми

Категорія тяжкості	Тип контакту	Ступінь ризику	Рекомендована тактика введення
I	Торкання або годування тварин. Ослинення неушкодженої шкіри.	Відсутній	Лікування не потрібне, якщо доступні достовірні дані амбулаторної карти (анамнез)
II	Покусування відкритих ділянок шкіри. Дрібні подряпини або садна без кровотечі.	Середній	Негайно ввести вакцину; місцева обробка рани
III	Поодинокі або численні трансдермальні укуси або подряпини. Ослинення пошкоджених ділянок шкіри. Забруднення слизових оболонок слиною (тобто облизування). Контакт з кажанами.	Високий	Негайне введення антирабічного імуноглобуліну та негайна вакцинація проти сказу; місцева обробка рани

Таблиця 3: Порядок дій, залежно від стану тварини

Обставини	Порядок дій стосовно:		Коментарі
	Тварини	Пацієнта
Тварина відсутня Обставини, які викликають підозру або невідомі обставини	-	Направити до антирабічного центру для лікування	Лікування(b) завжди завершується
Мертва тварина Обставини, які викликають підозру або не викликають підозру	Направляють зразки головного мозку тварини для проведення дослідження на сказ в акредитовану лабораторію	Направити до антирабічного центру для лікування	Припинити лікування(b), якщо результати тесту негативні або в протилежному випадку - продовжити
Жива тварина   Обставини, які не викликають підозру	Взяття тварини під ветеринарний нагляд(а)	Відкласти лікування проти сказу	Лікування(b) продовжити відповідно до результатів ветеринарного спостереження за твариною
Жива тварина   Підозрілі обставини	Взяття тварини під ветеринарний нагляд(а)	Направити до антирабічного центру для лікування	Припинити лікування(b), якщо результати ветеринарного спостереження спростують початкові сумніви, або, в іншому випадку, продовжити

(а) Згідно рекомендацій ВООЗ мінімальний термін ветеринарного нагляду за собаками або котами складає 10 днів.

(б) Лікування рекомендоване залежно від тяжкості рани: див. таблицю 2.

Лікувально-профілактична імунізація повинна проводитися під наглядом лікаря, тільки в антирабічному центрі та якомога швидке після контакту.

Вакцинація неімунізованих осіб (особи, яким не проводили профілактичну імунізацію):

• Протокол Ессен (Essen)

П’ять доз вакцини Верораб по 0,5 мл вводять на 0-й день, 3-й, 7-й, 14-й та 28-й день.

або

• Протокол Загреб (Zagreb) (схема 2-1-1)

Вводять чотири дози по 0,5 мл вакцини Верораб: одна доза вводиться в дельтоподібний м’яз правої руки та ще одна доза вводиться у дельтоподібний м’яз лівої руки на 0-й день, а потім по одній дозі вводять у дельтоподібний м’яз на 7-й та 21-й дні (дивись розділ «Спосіб застосування» для визначення місця введення у дітей молодшого віку).

Незалежно від використовуваної схеми, вакцинацію не слід припиняти, якщо цього не дозволяє зробити стан здоров’я тварини (див. Таблицю 3).

Незалежно від використовуваної схеми, на 0-й день одночасно з вакциною необхідно ввести антирабічний імуноглобулін у разі ураження III категорії тяжкості (класифікація ВООЗ, дивись Таблицю 2). Антирабічний імуноглобулін вводять у наступних дозах:

• людський антирабічний імуноглобулін (HRIG): 20 МО на 1 кг ваги тіла

або

• кінський антирабічний імуноглобулін(ERIG): 40 МО на 1 кг ваги тіла

Для отримання більш детальної інформації слід звернутись до Інструкцій для медичного застосування для препаратів: людського антирабічного імуноглобуліну (HRIG) або кінського антирабічного імуноглобуліну (ERIG). Вакцину слід вводити в ділянку тіла, протилежну від місця введення антирабічного імуноглобуліну.

Пацієнтам з імунодефіцитом у випадку ураження II категорії тяжкості (за класифікацією ВООЗ, дивись Таблицю 2.) антирабічний імуноглобулін вводять одночасно з вакциною.

Вакцинація раніше імунізованих осіб (підтверджено повну профілактичну вакцинацію)

Якщо профілактична вакцинація проводилася менш ніж 5 років тому (антирабічна вакцина на основі клітинних культур): вводять дві бустерні дози на 0-й та 3-й день. Введення антирабічного імуноглобуліну не потрібно.

У випадку, якщо профілактична імунізація проводилася більш ніж 5 років тому, у випадку неповної імунізації або у сумнівних випадках, пацієнта не слід розглядати як повністю імунізованого, та необхідно розпочати повний комплекс лікувально-профілактичних антирабічних заходів (дивись пункт «Вакцинація неімунізованих осіб»).

Для пацієнтів з імунодефіцитним станом необхідно також розпочати повний комплекс лікувально-профілактичних антирабічних заходів (дивись пункт «Вакцинація неімунізованих осіб»).

Діти.

Вакцина використовується за показаннями у дітей (див. розділи: «Показання», «Спосіб застосування та дози»).

Побічні реакції були зареєстровані під час клінічних досліджень та післямаркетингового використання.

Для оцінки побічних реакцій, частота випадків визначається наступним чином:

Дуже часто (≥1/10)

Часто (≥1/100 до ?1/10)

Нечасто (≥1/1000 до ?1/100)

Рідко (≥1/10000 до ?1/1000)

Дуже рідко (?1/10000), включаючи окремі випадки

Досвід клінічних досліджень

Розлади з боку кровоносної та лімфатичної системи.

Дуже часто: аденопатія/лімфаденопатія.

Розлади з боку імунної системи.

Часто: шкірні алергічні реакції , такі як висип, свербіж, набряк.

Нечасто: кропив’янка, ангіоедема, задишка.

Розлади з боку нервової системи.

Часто: головний біль, запаморочення, сонливість.

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту.

Часто: біль у животі, нудота.

Нечасто: діарея.

Розлади з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.

Дуже часто: міалгія.

Часто: артралгія, озноб.

Загальні розлади та реакції у місці введення.

Дуже часто: біль в місті ін’єкції, лихоманка, нездужання.

Часто: еритема у місці ін’єкції, свербіж у місці ін’єкції, гематоми в місці ін’єкції, ущільнення в місці ін’єкції, астенія, грипоподібний синдром.

Нечасто: набряк в місті ін’єкції.

Досвід постмаркетингового використання

На додаток до переліку, зазначеного вище, були зареєстровані наступні побічні реакції. Точну частоту їх виникнення не можна обчислити, оскільки це були спонтанні повідомлення. Однак, враховуючи кількість проданих доз, частота виникнення цих побічних реакцій відноситься до частоти «дуже рідко» (<1/10 000).

Розлади з боку імунної системи.

Анафілактичні реакції, реакції по типу сироваткової хвороби.

Розлади з боку нервової системи.

Енцефалопатія, судоми.

Розлади з боку дихальної системи, органів грудної клітини та середостіння

Апное у глибоко недоношених дітей (народжених на 28 тижні вагітності або раніше) (дивись розділ «Особливості застосування»).

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту.

Блювота.

Звітність щодо побічних реакцій

Повідомлення про побічні реакції у період після реєстрації цього лікарського засобу є важливим заходом. Це дозволяє продовжувати моніторинг за співвідношенням «користь/ризик» при застосуванні даного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про випадки будь-яких побічних реакцій за допомогою системи повідомлень про побічні реакції в Україні.

Про випадки передозування не повідомлялося.

Вагітність

Профілактична імунізація (пре-експозиційна імунізація)

У досліджені токсичного впливу на репродуктивну функцію та розвиток плоду, що проводили на тваринах з використанням інактивованої антирабічної вакцини VERORABVAX®, не виявлено будь-якого шкідливого впливу на фертильність самок, а також на пре- та постнатальний розвиток плоду.

Лікувально-профілактична імунізація (пост-експозиційна імунізація)

Клінічне застосування антирабічних вакцин (інактивований штам «WISTAR Rabies PM/WI 38-1503-3M») у обмеженої кількості вагітних не виявило жодних вроджених або фетотоксичних ефектів.

Враховуючи серйозність захворювання, у випадку високого ризику зараження, вакцинацію необхідно проводити під час вагітності відповідно до звичайної схеми вакцинації.

Годування груддю

Вакцину Верораб можна застосовувати під час годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Повідомлялося про часті випадки запаморочення після щеплення (дивись розділ «Побічні реакції»). Ця побічна реакція може тимчасово впливати на здатність керування автотранспортом та роботі з іншими механізмами.

Термін придатності

3 роки.

Після відновлення вакцина Верораб повинна бути використана негайно.

Умови зберігання

Зберігати при температурі від 2 до 8 ºС (у холодильнику). Не заморожувати.

Зберігати в оригінальній упаковці. Захищати від світла. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 1 флакону з порошком (1 доза) та 1 попередньо заповненому шприцу (0,5 мл), що містить розчинник, в картонній упаковці разом з інструкцією про застосування.

По 5 флаконів з порошком (1 доза) у комплекті з розчинником (0,4 % розчин натрію хлориду) в ампулах по 0,5 мл № 5 в картонній упаковці разом з інструкцією про застосування.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник: ЗАТ Санофі-Авентіс (Угорщина)

Фарм. група: Вакцина антирабічна інактивована.

Реєстрація: UA/13038/01/01

МНН: Rabies, inactivated, whole virus

Код АТХ:

(J) Протимікробні лікарські засоби для системного використання

(J07) Вакцини

(J07B) Вірусні вакцини

(J07BG) Вакцини проти сказу

(J07BG01) Вакцина проти сказу, інактивована, весь вірус