Вінорелсин конц. д/р-ну д/інф. 10 мг/мл фл. 1 мл №1

1 флакон містить вінорелбіну тартрат 13,85 мг еквівалентно 10 мг вінолербіну або вінорелбіну тартрат 69,25 мг еквівалентно 50 мг вінолербіну;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Форма випуску

Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні засоби. Алкалоїди рослинного походження та інші препарати природного походження. Вінорелбін.

Код АТС L01С А04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Вінорелбін є цитостатичним антинеопластичним препаратом, алкалоїдом барвінку з молекулярною дією направленою на досягнення рівноваги тубуліну у мікротубулярному апараті клітин. Він інгібує полімеризацію тубуліну і зв’язує переважно мітотичні мікротубули, у високих дозах впливає на аксональні мікротубули. Дія на спіралізацію тубуліну у вінорелбіну вища ніж у вінкристину. Вінорелбін блокує мітоз на G2-М фазі, внаслідок чого спричиняє загибель клітин у інтерфазі або при продовженні мітозу.

Фармакокінетика.

Після внутрішньовенного застосування вінорелбіну його виведення з плазми крові має трифазний характер, період напіввиведення активної речовини в середньому складає 40 год. Препарат зв’язується з білками на 50–80 %. Екскреція препарату відбувається переважно з жовчю, у значно меншій кількості – через нирки (18,5 %).

Активний компонент вільно поширюється в організмі, ступінь розповсюдження – більше ніж 40 л/кг. Ступінь зв’язування з білками плазми – 13,5 %, з тромбоцитами (78%).

Препарат має велику тропність до легеневої тканини.

• Як монотерапія або комбінована терапія недрібноклітинного раку легень ІІІ – ІV стадії.
• Лікування раку молочної залози ІІІ – ІV стадії після неефективного лікування антрациклінами.

• Виражені порушення функції печінки;
• вихідне число нейтрофілів менше 2000/мм3;
• променева терапія гепатобіліарної ділянки;
• вагітність;
• період годування груддю;
• підвищена чутливість до алкалоїдів барвінку.

Препарат вводиться внутрішньовенно.

Вінорелсин 10 мг/мл концентрат для приготування розчину для інфузій зазвичай призначається дорослим по 25 – 30 мг/м2 на тиждень.

Вінорелсин може вводитись повільно болюсно (протягом 5–10 хв.) після розведення у 20–50 мл 0,9 % розчині натрію хлориду, або короткою інфузією (протягом 20–30 хв.) після розведення у 125 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. Після введення препарату необхідно провести інфузію 0,9 % розчину натрію хлориду з метою очищення вени від залишків препарату.

Модифікація дози.

Метаболізм вінорелбіну відбувається в основному в печінці. У пацієнтів із раком молочної залози з метастазами в печінку (≤ 75 % від об’єму печінки заміщено пухлиною) немає потреби в коригуванні дози препарату.

У пацієнтів з поширеним метастазуванням у печінку (> 75 % об’єму печінки заміщено пухлиною), рекомендовано знизити дозу препарату на 1/3.

Немає необхідності в коригуванні дози препарату при вираженій нирковій недостатності.

В основному обмежуючим дозу фактором є нейтропенія, яка зазвичай розвивається на 8–12 добу після застосування препарату, нейтропенія короткочасна, і не кумулятивна. Якщо кількість нейтрофілів менше 2000/мм3 та/або кількість тромбоцитів менше 75 000/мм3, лікування треба відкласти до відновлення цих показників.

Максимальна доза для дорослих становить 35,4 мг/м2;

Максимальна загальна доза для дорослих – 60 мг.

З боку системи кровотворення: нейтропенія, гранулоцитопенія, анемія; рідко – тромбоцитопенія. Найменше число гранулоцитів спостерігається на 7 – 10 добу від початку терапії, відновлення відбувається протягом наступних 7-14 діб. З боку центральної та периферичної нервової системи:зниження або випадання глибоких сухожильних рефлексів, парестезії, гіперестезії, слабкість у ногах, біль у ділянці щелеп, головний біль, рідко – парез кишечнику, що вимагає припинення терапії, лікування можна продовжити після зникнення симптомів. З боку системи травлення: нудота, блювання, анорексія, запор, діарея, дисфагія, мукозити, панкреатит, підвищення рівня білірубіну та підвищення активності печінкових трансаміназ, парез кишечнику; рідко - паралітична непрохідність кишечнику. З боку органів дихання: утруднення дихання, задишка, бронхоспазм, інтерстиційна пневмонія, гострий респіраторний дистрес-синдром. З боку серцево-судинної системи: біль у грудній клітці, підвищення або зниження артеріального тиску, тахікардія, припливи жару; рідко - інфаркт міокарда, набряк легень.

З боку шкіри та придатків: алопеція, шкірні висипи. Місцеві реакції: біль або почервоніння в місці ін'єкції; при екстравазації - целюліт, флебіт, можливий некроз тканин, що прилягають до вени. Інші: алергійні реакції; слабість, міалгія, артралгія, підвищення рівня креатиніну, гіпонатріємія, геморагічний цистит і синдром неадекватної секреції адренокортикотропного гормону (АДГ).

При передозуванні внаслідок застосування препарату у дозах, що значно перевищують терапевтичні, можливе пригнічення системи кровотворення, що супроводжується гарячкою, інфекціями і паралітичною кишковою непрохідністю.

У випадку передозування показана підтримуюча терапія і моніторинг кількості формених елементів крові. У випадку інфекції рекомендується лікування антибіотиками широкого спектра дії. При паралітичній кишковій непрохідності рекомендована назо- гастральна аспірація.

Особливості застосування

Лікування Вінорелсином варто проводити під наглядом лікаря, який має досвід роботи з протипухлинними препаратами. Слід дотримуватися обережності при застосуванні Вінорелсину у пацієнтів із порушеннями функції печінки та/або нирок. Лікування препаратом проводять під ретельним гематологічним контролем, визначаючи число лейкоцитів, гранулоцитів і рівень гемоглобіну перед кожним черговим введенням. З появою ознак нейротоксичності лікування препаратом треба вібмінити. При появі задишки, кашлю або гіпоксії нез'ясованої етіології треба негайно обстежити пацієнта для виключення можливості легеневої токсичності. При екстравазації інфузію препарату потрібно негайно припинити. Дозу, що залишилась вводять в іншу вену. Необхідно уникати випадкового потрапляння препарату в очі. Якщо це відбулося, очі треба негайно і ретельно промити водою. Застосування Вінорелсину на фоні променевої терапії спричиняє радіосенсибілізацію.

З обережністю призначають препарат при дихальній недостатності, пригніченні кровотворення (у т ч. після попередньої хіміотерапії або променевого лікування), при запорах або явищах кишкової непрохідності в анамнезі, при нейропатії в анамнезі.

Застосування в педіатрії Безпека та ефективність застосування препарату для дітей не встановлені.

Препарат протипоказаний у період вагітності та годування груддю через високу токсичність і тератогенність.

Керування автотранспортом і механізмами, що рухаються.

Здатність до керування автотранспортом та механізмами, що рухаються вирішує лікар. Необхідно враховувати ризик виникнення порушень із боку нервової, серцево-судинної та дихальної систем і розвиток симптомів інтоксикації.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

При застосуванні вінорелбіну разом із цисплатином можливе посилення гранулоцитопенії.

Умови та термін зберігання

Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 2 °С до 8 °С.

Термін придатності – 3 роки.

Умови відпуску

За рецептом.

Виробник: Сіндан Фарма СРЛ для "Актавіс груп", Румунія/Ісландія

Фарм. група: Антинеопластичні засоби.

Реєстрація: UA/6432/01/01

МНН: Vinorelbine

Код АТХ:

(L) Протипухлинні лікарські засоби та імуномодулятори

(L01) Протипухлинні препарати

(L01C) Алкалоїди рослинного походження та інші препарати природного походження

(L01CA) Алкалоїди барвінку та його аналоги

(L01CA04) Вінорелбін