Фуроцеф табл. п / плен. оболочкой 500 мг блистер №14

діюча речовина:цефуроксим;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить цефуроксиму (у формі цефуроксиму аксетилу) 250 мг або 500 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, кальцію стеарат, кальцію карбонат, кросповідон (тип А);

плівкова оболонка: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), пропіленгліколь, FD&C синій № 1 алюмінієвий лак (11 %-13 %) (Е 133), FD&C синій № 1 алюмінієвий лак (28 %-31 %) (Е 133).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

по 250 мг: двоопуклі, у формі капсули, блакитного кольору таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з гравіюванням «204» з одного боку і гладкі з іншого;

по 500 мг: двоопуклі, у формі капсули, блакитного кольору таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з гравіюванням «203» з одного боку і гладкі з іншого.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини другого покоління. Код АТХ J01D С02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Цефуроксиму аксетил гідролізується ферментами естерази до активного антибіотика цефуроксиму. Цефуроксим пригнічує синтез клітинної оболонки мікроорганізмів шляхом прикріплення до пеніцилінзв’язуючих білків (ПЗБ). Це призводить до переривання біосинтезу клітинної стінки (пептидоглікану), що спричиняє лізис і загибель бактеріальних клітин.

Механізм резистентності

Резистентність до цефуроксиму може бути пов’язана з одним або декількома із таких процесів:

• гідроліз бета-лактамаз, у тому числі (але не тільки) за допомогою розширеного спектра бета-лактамаз (ESBLs) і AmpC ферментів, які можуть бути індукованими або стабільно активованими у певних аеробних грамнегативних видів бактерій;
• зниження спорідненості ПЗБ для цефуроксиму;
• зовнішня мембранна непроникність, яка обмежує доступ цефуроксиму до ПЗБ у грамнегативних бактерій;
• бактеріальні ефлюксні насосні системи.

Очікується, що організми, які набули резистентності до інших ін’єкційних форм цефалоспоринів, є стійкими до цефуроксиму.

Залежно від механізму резистентності організми з набутою резистентністю до пеніцилінів можуть демонструвати зниження чутливості або резистентність до цефуроксиму.

Граничні концентрації цефуроксиму аксетилу

Граничні мінімальні інгібуючі концентрації (МІК) цефуроксиму, значення яких ґрунтується на визначенні бактеріального росту відповідно до стандартів Європейського комітету з визначення чутливості до антибіотиків (EUCAST), надано в таблиці 1.

Таблиця 1

Бактерії	МІК (мг/мл) чутливі	МІК (мг/мл) нечутливі
Enterobacteriaceae1,2	≤ 8	≥ 8
Staphylococcus spp.	Примітка3	Примітка3
Streptococcus A, B, C і G	Примітка4	Примітка4
Streptococcus рneumonіае	≤ 0,25	≥ 0,5
Moraxella catarrhalis	≤ 0,125	> 4
Haemophilus influenzae	≤ 0,125	≥ 1
Невидові, пов’язані з граничними значеннями1	НД5	НД5

Чутливі штами

Грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus (чутливі до метициліну)* Streptococcus pyogenes Streptococcus agalactiae

Грамнегативні аероби: Haemophilus influenzae Наеmophilus parainfluenzae Moraxella catarrhalis

Спірохети: Воrrelia burgdorferi

Мікроорганізми, для яких набута резистентність може бути проблемою

Аеробні грампозитивні бактерії: Streptococcus pneumoniae

Грамнегативні аероби: Citrobacter freundii Enterobacter aerogenes Enterobacter cloacae Escherichia coli Klebsiella pneumoniae Proteus mirabilis Proteus spp. (інші ніж P. vulgaris) Providencia spp.

Грампозитивні анаероби: Peptostreptococcus spp. Propionibacterium spp.

Грамнегативні анаероби: Fusobacterium spp. Bacteroides spp.

Мікроорганізми зі спадковою резистентністю

Грампозитивні аероби: Enterococcus faecalis Enterococcus faecium

Грамнегативні аероби: Acinetobacter spp. Campylobacter spp. Morganella morganii Proteus vulgaris Pseudomonas aeruginosa Serratia marcescens

Грамнегативні анаероби: Bacteroides fragilis

Інші: Chlamydia spp. Mycoplasma spp. Legionella spp.

¹Граничні концентрації цефалоспоринів для Enterobacteriaceae виявляють усі клінічно важливі механізми резистентності (включаючи ESBL і опосередковані AmpC плазміди). Деякі штами, які продукують бета-лактамази, є чутливими або мають проміжну чутливість до цефалоспоринів 3-го або 4-го покоління з цими граничними концентраціями і мають бути представлені, як визначено, тобто наявність або відсутність ESBL сама по собі не впливає на категоризацію чутливості. У багатьох регіонах виявлення та характеристика ESBL рекомендується або є обов’язковою з метою боротьби з інфекцією.

²Тільки неускладнені інфекції сечовивідних шляхів (цистит) (див. розділ «Показання»).

³Чутливість стафілококів до цефалоспоринів витікає з чутливості до метициліну за винятком цефтазидиму, цефіксиму і цефтибутену, які не мають граничних концентрацій і не повинні використовуватися для лікування стафілококової інфекції.

⁴Бета-лактамна чутливість бета-гемолітичних стрептококів групи А, В, С і G витікає із чутливості до пеніциліну.

⁵Недостатньо даних, які підтверджують, що зазначені штами є хорошою мішенню для терапії препаратом. МІК з уточненнями, але без віднесення до чутливих чи нечутливих мікроорганізмів.

Мікробіологічна чутливість

Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіонах та з часом, а для окремих штамів може відрізнятись суттєво. При необхідності бажано звернутися до місцевих даних з чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.

Цефуроксим зазвичай має високу активність відносно таких мікроорганізмів in vitro.

Таблиця 2

*Усі стійкі до метициліну S. аureus є стійкими до цефуроксиму.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Після перорального застосування цефуроксиму аксетил абсорбується у шлунково-кишковому тракті, швидко гідролізується на слизовій оболонці кишечнику і у вигляді цефуроксиму потрапляє у кров.

Оптимальний рівень абсорбції спостерігається одразу після прийому їжі.

Після застосування таблеток цефуроксиму аксетилу піковий рівень у сироватці крові (2,9 мкг/мл для дози 125 мг, 4,4 мкг/мл для дози 250 мг, 7,7 мкг/мл для дози 500 мг і 13,6 мкг/мл для дози 1000 мг) досягаються приблизно через 2,4 години після прийому препарату з їжею. Швидкість абсорбції цефуроксиму при прийомі у вигляді суспензії зменшується порівняно з таким при прийомі у вигляді таблеток, що призводить згодом до більш низьких пікових рівнів у сироваці крові і зниження системної біодоступності (на 4-17 % менше). Суспензія для перорального застосування цефуроксиму аксетилу не є біоеквівалентною до таблеток цефуроксиму аксетилу, що було показано у дослідженні за участю здорових дорослих добровольців, і, отже, не є взаємозамінною з розрахунку міліграм на міліграм. Фармакокінетика цефуроксиму лінійна в інтервалі доз від 125 до 1000 мг при пероральному застосуванні. Накопичення цефуроксиму не відбулося після повторних пероральних доз від 250 до 500 мг.

Розподіл

Рівень зв’язування з білками – 33-50 % залежно від методики визначення. Після застосування таблеток цефуроксиму аксетилу одноразово у дозі 500 мг у 12 здорових добровольців уявний об’єм розподілу становив 50 л (CV %=28 %). Концентрація цефуроксиму, що перевищує МІК для більшості розповсюджених патогенних мікроорганізмів, досягається у тканинах мигдаликів, носових пазух, слизовій оболонці бронхів, кістках, плевральній рідині, суглобовій рідині, синовіальній рідині, міжклітинній рідині, жовчі, мокротинні і водянистій волозі камери ока. Цефуроксим проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр при запаленні мозкових оболонок.

Біотрансформація

Цефуроксим не метаболізується.

Виведення

Період напіврозпаду в сироватці крові становить від 1 до 1,5 години. Цефуроксим виводиться шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Нирковий кліренс становить від 125 до 148 мл/хв/1,73 м².

Особливі групи пацієнтів

Стать

Не було виявлено відмінностей у фармакокінетиці цефуроксиму у чоловіків і жінок.

Пацієнти літнього віку

Ніяких особливих запобіжних заходів не потрібно при застосуванні препарату пацієнтам літнього віку з нормальною функцією нирок у дозуванні до максимального рівня 1 г на добу. Пацієнти літнього віку, більш імовірно, мають знижену функцію нирок. Таким чином, дозу потрібно бути скоригувати відповідно до функції нирок у таких пацієнтів.

Діти

У дітей віком від 3 місяців фармакокінетика цефуроксиму є такою ж, як у дорослих.

Немає наявних даних клінічних випробувань щодо застосування цефуроксиму аксетилу дітям віком до 3 місяців.

Ниркова недостатність

Безпека і ефективність цефуроксиму аксетилу для пацієнтів з нирковою недостатністю не встановлена. Цефуроксим в основному виводиться нирками. Тому, як і у разі застосування усіх аналогічних антибіотиків, пацієнтам з порушеною нирковою функцією (кліренс креатиніну <30 мл/хв) рекомендується знизити дозу цефуроксиму, щоб компенсувати повільнішу екскрецію. Цефуроксим ефективно виводиться шляхом діалізу.

Печінкова недостатність

Немає наявних даних щодо пацієнтів з порушенням функції печінки. Оскільки цефуроксим переважно виводиться нирками, наявність печінкової недостатності, як очікується, не впливає на фармакокінетику цефуроксиму.

Фармакокінетична/фармакодинамічна взаємодія

Для цефалоспоринів найбільш важливий фармакокінетичний-фармакодинамічний індекс, корелюючий з in vivo ефективністю, показав, що відсоток інтервалу дозування (% Т), не зв’язаний концентрацією, залишається вище рівня MІК цефуроксиму для окремих штамів (тобто % T> MІК).

Лікування інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:

• гострий стрептококовий тонзиліт і фарингіт;
• гострий бактеріальний синусит;
• гострий середній отит;
• загострення хронічного бронхіту;
• цистит;
• пієлонефрит;
• неускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;
• ранні прояви хвороби Лайма.

Підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків, цефуроксиму або до будь-якого з компонентів препарату. Тяжкі реакції гіперчутливості в анамнезі (наприклад анафілактичні реакції) до будь-яких бета-лактамних антибіотиків іншого типу (пеніцилінів, монобактамів і карбапенемів).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Препарати, що зменшують кислотність шлункового соку, можуть зменшувати біодоступність цефуроксиму аксетилу і мають властивість невілювати ефект покращеної абсорбції після прийому їжі.

Цефуроксим виводиться шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Сумісне застосування з пробенецидом не рекомендоване, оскільки при цьому значно збільшується пікова концентрація, площа під кривою концентрація-час у сироватці крові і напівперіод виведення цефуроксиму.

Сумісне застосування з пероральними антикоагулянтами може призвести до збільшення міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС).

Особливості застосування

Реакції гіперчутливості

З особливою обережністю призначають препарат пацієнтам, у яких були алергічні реакції на пеніциліни або інші бета-лактамні антибіотики, оскільки існує ризик появи перехресної чутливості. Як і при застосуванні усіх бета-лактамних протимікробних лікарських засобів, повідомлялося про серйозні, іноді летальні реакції підвищеної чутливості. У разі появи тяжких реакцій гіперчутливості лікування цефуроксимом слід негайно припинити та надати пацієнту відповідну невідкладну медичну допомогу.

Перед початком терапії необхідно визначити, чи спостерігалися у пацієнта в минулому тяжкі реакції підвищеної чутливості до цефуроксиму, інших цефалоспоринів або бета-лактамних лікарських засобів інших типів. Цефуроксим слід з обережністю призначати пацієнтам, які в анамнезі мають випадки нетяжких реакцій підвищеної чутливості до інших бета-лактамних лікарських засобів.

Реакція Яриша – Герксгеймера

Під час лікування цефуроксиму аксетилом хвороби Лайма спостерігалася реакція Яриша – Герксгеймера, яка виникала безпосередньо через бактерицидну дію цефуроксиму аксетилу на мікроорганізм, що спричиняє хворобу Лайма, спірохету Borrelia burgdorferi. Пацієнтам необхідно пояснити, що це звичайний наслідок антибіотикотерапії хвороби Лайма, що минає без лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

Надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів

Застосування цефуроксиму аксетилу (як і інших антибіотиків) може призвести до надмірного росту Candida. Тривале лікування може також призвести до надмірного росту інших нечутливих мікроорганізмів (наприклад Enterococci, Clostridium difficile), що, у свою чергу, може потребувати припинення лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

При застосуванні антибіотиків широкого спектра дії може спостерігатися псевдомембранозний коліт від легкої форми до загрозливого для життя стану. Тому важливо мати це на увазі, якщо у пацієнтів виникає тяжка діарея під час або після застосування цефуроксиму (див. розділ «Побічні реакції»). Слід припинити терапію цефуроксимом і застосувати специфічне лікування Clostridium difficile. Лікарські засоби, які пригнічують перистальтику, не слід застосовувати (див. розділ «Побічні реакції»).

Впливання на діагностичні тести

Позитивний тест Кумбса, що пов'язаний із застосуванням цефуроксиму, може впливати на перехресну пробу на сумісність крові (див. розділ «Побічні реакції»).

Оскільки при фероціанідному тесті можливий псевдонегативний результат, для визначення рівня глюкози у крові/плазмі пацієнтам, які лікуються цефуроксиму аксетилом, рекомендується використовувати глюкозооксидазну або гексокіназну методику.

Зазвичай тривалість курсу лікування становить 7 днів (тривалість може змінюватися від 5 до 10 днів).

Таблиця 3

Дорослі та діти (маса тіла ≥ 40 кг)

Показання	Дозування
Гострий тонзиліт і фарингіт, гострий бактеріальний синусит	250 мг двічі на добу
Гострий середній отит	500 мг двічі на добу
Загострення хронічного бронхіту	500 мг двічі на добу
Цистит	250 мг двічі на добу
Пієлонефрит	250 мг двічі на добу
Неускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин	250 мг двічі на добу
Хвороба Лайма	500 мг двічі на добу протягом 14 днів (тривалість від 10 до 21 днів)

Діти

Фуроцеф, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 250 мг і 500 мг не призначений для лікування дітей з масою тіла до 40 кг.

Таблетки цефуроксиму аксетилу не є біоеквівалентними до суспензії для перорального застосування цефуроксиму аксетилу, і, отже, ці препарати не є взаємозамінними з розрахунку міліграм на міліграм.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Безпека і ефективність цефуроксиму аксетилу для пацієнтів з нирковою недостатністю не встановлені. Цефуроксим в основному виводиться нирками. Тому пацієнтам з порушеною нирковою функцією рекомендується знизити дозу цефуроксиму, щоб компенсувати повільнішу екскрецію. Цефуроксим ефективно виводиться шляхом діалізу.

Таблиця 4

Рекомендоване дозування препарату Фуроцеф при нирковій недостатності

Кліренс креатиніну	T1/2 (години)	Рекомендоване дозування
≥30 мл/хв/1,73 м2	1,4-2,4	Корегування дози не потрібне (застосовують стандартну дозу від 250 мг до 500 мг 2 рази на добу)
10-29 мл/хв/1,73 м2	4,6	Стандартна індивідуальна доза кожні 24 години
<10 мл/хв/1,73 м2	16,8	Стандартна індивідуальна доза кожні 48 годин
Впродовж гемодіалізу	2-4	Одну додаткову стандартну дозу слід застосовувати після кожного діалізу

Печінкова недостатність

Немає наявних даних щодо пацієнтів з порушенням функції печінки. Оскільки цефуроксим переважно виводиться нирками, наявність печінкової недостатності, як очікується, не впливає на фармакокінетику цефуроксиму.

Спосіб застосування

Для перорального застосування.

Для кращого засвоєння препарат рекомендується приймати після їди.

Таблетки препарату Фуроцеф не можна розламувати, їх слід ковтати цілими. Препарат не застосовують пацієнтам, які не можуть ковтати таблетки. Дітям можна призначати цефуроксим у формі суспензії.

Діти.

Препарат не призначений для лікування дітей з масою тіла до 40 кг.

Найбільш поширеними побічними реакціями є надмірний ріст Candida, еозинофілія, головний біль, запаморочення, шлунково-кишкові розлади і короткочасне підвищення активності печінкових ферментів.

Побічні реакції при застосуванні цефуроксиму аксетилу виражені помірно і мають в основному оборотний характер.

Побічні реакції, відомості про які наведено нижче, класифіковані за органами і системами та за частотою їх виникнення. За частотою виникнення розподілені на такі категорії: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (не можна встановити з наявних даних).

Таблиця 5

Клас системи органів	Часто	Нечасто	Невідомо
Інфекції та інвазії	Надмірний ріст Candida		Надмірний ріст Clostridium difficile
З боку крові і лімфатичної системи	Еозинофілія	Позитивний тест Кумбса, тромбоцитопенія, лейкопенія (інколи глибока)	Гемолітична анемія
З боку імунної системи			Реакції гіперчутливості, що включають шкірний висип, кропив’янку та свербіж, медикаментозну гарячку; сироваткова хвороба, анафілаксія, реакція Яриша –Гексгеймера
З боку нервової системи	Головний біль, запаморочення
З боку травного тракту	Діарея, нудота, біль у животі	Блювання	Псевдомембранозний коліт
З боку гепатобіліарної системи	Транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів		Жовтяниця (головним чином холестатична), гепатит
З боку шкіри та підшкірної тканини		Шкірні висипання	Поліморфна еритема, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (екзантематозний некроліз) (див. реакції з боку імунної системи), ангіоневротичний набряк

Окремі побічні реакції

Цефалоспорини як клас мають властивість абсорбувати на поверхні мембрани еритроцити та взаємодіяти з антитілами, що може призвести до позитивної проби Кумбса (вплив на визначення сумісності крові) та дуже рідко до гемолітичної анемії.

Транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів має зазвичай оборотний характер.

Діти.

Профіль безпеки застосування цефуроксиму у дітей відповідає аналогічному профілю у дорослих пацієнтів.

Звітування про підозрювані побічні реакції.

Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити безперервний моніторинг співвідношення користі і ризиків, пов’язаних із застосуванням лікарського засобу. Лікарям слід звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до вимог законодавства.

Передозування цефалоспоринами може спричинити неврологічні ускладнення, включаючи енцефалопатію, судоми і кому. Симптоми передозування можуть виникнути, якщо доза лікарського засобу не була відповідним чином скоригована для пацієнтів з порушенням функції нирок (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»). Рівень цефуроксиму у сироватці крові може бути зменшений шляхом гемодіалізу та перитонеального діалізу.

Вагітність

Існують обмежені дані щодо застосування цефуроксиму вагітним жінкам. Експериментальних доказів ембріопатичної або тератогенної дії цефуроксиму аксетилу немає, але слід призначати його вагітним жінкам тільки у разі, коли користь застосування лікарського засобу переважає можливі ризики.

Годування груддю

Цефуроксим проникає у грудне молоко у невеликих кількостях. При застосуванні терапевтичних доз лікарського засобу не очікується розвитку побічних реакцій, але не можна виключити ризик появи діареї чи грибкової інфекції слизових оболонок. Тому у зв’язку з цими реакціями може знадобитися припинення годування груддю. Також слід враховувати можливість сенсибілізуючої дії лікарського засобу. Цефуроксим призначають під час годування груддю тільки після оцінки лікарем співвідношення користі та ризиків його застосування.

Фертильність

Відсутні дані щодо впливу цефуроксиму аксетилу на фертильність у людини. У дослідженнях репродуктивної функції на тваринах не зафіксовано впливу цього лікарського засобу на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або з іншими механізмами

Дані відсутні, однак оскільки цефуроксим може спричинити запаморочення, пацієнтів слід попередити, що керувати автотранспортом і працювати з іншими механізмами необхідно з обережністю.

Для лікарського засобу не потрібні спеціальні умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності

3 роки.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру у картонній коробці.

По 7 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Производитель: КРКА, д.д., Ново место, Словенія

Фарм. группа: Антибактериальные средства для системного применения. Цефалоспорины второго поколения. Цефуроксим.

Регистрация: UA/15861/01/02

МНН: Цефуроксим

Код АТХ:

(J) Противомикробные лекарственные средства для системного использования

(J01) Антибактериальные препараты для системного назначения

(J01D) Другие антибактериальные бета-лактамы

(J01DC) Цефалоспорины второго поколения

(J01DC02) Цефуроксим